Царевна несмеяна
(Автор: Ген Шангін-Березовський.
Переклад: Володимир Брянцев)
Ти стоїш край вікна, небосхил напрочуд світлий.
Ти стоїш у тузі і не знаєш так чому.
Та тому, що він повз промайнув і не помітив,
Як кохаєш його, як ти віддана йому.
Ну ж бо ну, поміркуй, чи ж відрада в тім хлоп'ятку?!
Чи мо' просто тобі стало холодно самій?
Саме стану цього прагне так твоє серденько,
Щоб страждати у смутку від втрачених надій!
Все пройде, все мине, хай і пізно або рано.
Теплим днем, світлим днем все засяє до небес.
То ж не плач, не тужи, мов царівна Несміяна!
То дурненьке дитинство вже відпуска тебе.
Свидетельство о публикации №223022600362