Я НЕОДМІННО ПОВЕРНУСЯ ЩЕ
(Автор: Михайло Гуцерієв.
Переклад: Володимир Брянцев)
Життям притомлена, в знемозі плететься доля в каятті.
Горілки чарка, стіл на тризні, хвалебні спічі - край путі.
Душа моя ще не на волі, на день залишиться тобі.
Я щиро вірю в жалість долі та ніч залишу, все ж, собі.
Я неодмінно повернуся ще теплим сонячним дощем.
Я за тобою вознесусь по небу босоніж.
Я до тебе, чуєш, повернусь!
Насправді, чуєш, не вві сні вустами доторкнусь!
Прийду зимовим місяцем, ми разом Моцарта утнем
Сумним романсом на гітарі у білім танці, де ми в парі.
Вернуся в мороці нічнім лиш заметіллю, більш нічим.
Кружляти буду там, де ти, і дім коханням стерегти.
Я неодмінно повернуся ще теплим сонячним дощем.
Я за тобою вознесусь по небу босоніж.
Я до тебе, чуєш, повернусь!
Насправді, чуєш, не вві сні вустами доторкнусь!
Я обязательно к тебе вернусь
© Copyright: Владимир Брянцев, 2023
Свидетельство о публикации №223022600427
Свидетельство о публикации №223022600427
Рецензии