Коридор
(Автор: Ярослав Смеляков.
Переклад: Володимир Брянцев)
Якщо сум нападе, ні до кого звертатись не стану.
Чи до друзів звернусь? Не сприйміть, як свідомості злам:
Постелю собі степ, оповивши віконця туманом,
В узголів'ї поставлю ту зірку, що з неба зійшла.
Я іду напролом у відносинах з світом не новим.
Якщо словом приб'є ще й рідня - не чекаєш від них,
Забинтую я голову шоферською дорогою знову,
Захищуся від них я під ковдрою квітів весни.
Від морів та від гір віє вічністю, віє простором!
Раз поглянеш і бачиш: ти доречний в цім світі живім!
Не казарми від вас я поплентаюсь геть коридором,
Попрямую я шляхом Чумацьким єдиним своїм.
Свидетельство о публикации №223022600562