Певец разлук
(Автор: Д. Самойлов.
Переклад: В. Брянцев)
Той запах вимитих так кіс,
Той запах шкіри й феромон в нім,
І поцілунок в очі сліз,
А ще в вуста і теж солоні.
Над нами й хащами висять
Кучерики хмарин купчастих.
Й долонька сонна вже твоя,
І чоло сонне, й пасмо спляче.
Нас не жени, співак розлук!
Підем самі, раз ти не з нами.
Та ще залиш вуста з вустами,
Ще не розводь обвитих рук.
То не жени, співак розлук!
Підем самі, раз ти не з нами.
Та ще залиш вуста з вустами,
Ще не жени, співак розлук.
Над хащами весь день снує
Купчастий хоровод хмаринок.
І здалеку для нас кує
Денна зозуля відлік-вирок.
Ой, не збреши, лічачи дні,
Зозуле, вік наш - на години!
Розлуку звати припини,
Та ми ж самі себе покинем!
Нас не жени, співак розлук!
Підем самі, раз ти не з нами.
Та ще залиш вуста з вустами,
Ще не розводь обвитих рук.
То не жени, співак розлук!
Підем самі, раз ти не з нами.
Та ще залиш вуста з вустами,
Ще не жени, співак розлук.
Свидетельство о публикации №223022600573