Котить хвилі по морю.
Вітри буйні по полю.
Сонцем пече, спекою.
Вже летить до нас лелекою.
Виграє в лузі із квітами
Сріблом в річці, самоцвітами.
Із землі росте до неба...
Здогадатися нам треба.
Що жаданніше за все?
Що нам треба над усе?
Воля ,та що як роса...
Принесла до нас гроза.
Прокотилася землею
Зайнялась в небі зорею.
Вже не вбити не зламати.
Душу аж ніяк не залякати!
***
© Copyright: Светлана Богомаз 2, 2023
Свидетельство о публикации №223032101143
Свидетельство о публикации №223032101143
Рецензии