В белом платье с пояском
(Слова: Д. Іванов).
Переклад: В. Брянцев)
Біла сукня й потім ще отой милий поясок ...
Босоніж над урвищем тривожили ми пісок.
Де все те, без мене ти; і на пісок той не прийдем.
Сумно під дощем застиг тужливий осінній день.
Я і гітара - через туман.
Разом із нею - крізь ураган.
Разом із нею до тебе йду!
Чекай і я прийду.
Чому ж в ті сімнадцять літ юнаку так не до сну?
Чому ж пестить він струну і пісню співає сумну?
Просто раз і назавжди настає в житті той час,
Коли поступом твердим дитинство лишає вже нас.
Я і гітара - через туман.
Разом із нею - крізь ураган.
Разом із нею до тебе йду!
Чекай і я прийду.
Плач, гітаро, про любов, зарази коханням кров.
Тим взаємним, що віддасть уже одне одному нас!
Де все те, без мене ти, і на пісок той не прийдем.
Сумно під дощем застиг тужливий осінній день.
Плаче гітара; ну що ж, нехай.
Коли мінор цей б'є через край,
То винувата в цьому вона,
Лише вона одна.
Біла сукня й потім ще отой милий поясок ...
Босоніж над урвищем тривожили ми пісок.
Свидетельство о публикации №223032601191