Ночная дорога
(Автор: Юрій Візбор.
Переклад: Володимир Брянцев)
Чи ж є ліпший та мудріший засіб від тривог,
Ніж вночі ця пісня шин.
Нескінченні сірі нитки стоптаних доріг
Нам латають рани на душі.
Не вір розлукам, друже мій!
Їх круг - лиш сон, їй богу!
Ти вір: настане час новий, і вір в дорогу.
Нема дорогам цим кінця, та є їм підсумок навік:
Дороги важкі та без доріг - тупик.
Ніби вогник цигарковий стоп-сигнал моргнув, -
Хтось кермо тримає теж.
Незнайомець, незнайомка? Здрастуй, і забув!
Ти на це лиш фарами моргнеш.
Не вір розлукам, друже мій!
Їх круг - лиш сон, їй богу!
Ти вір: настане час новий, і вір в дорогу.
Нема дорогам цим кінця, та є їм підсумок навік:
Дороги важкі та без доріг - тупик.
Два кінці є у дороги, але мій один,
Рух назад - це не моє.
Вороги, що нас турбують, то лиш півбіди,
Бо, на щастя, й друзі є.
Не вір розлукам, друже мій!
Їх круг - лиш сон, їй богу!
Ти вір: настане час новий, і вір в дорогу.
Нема дорогам цим кінця, та є їм підсумок навік:
Дороги важкі та без доріг - тупик.
То зависне над капотом місяць-молодик,
А то хмари дощ прорве.
Ти за спиною лишаєш два свої сліди, -
Отже, не безслідно ти живеш.
Не вір розлукам, друже мій!
Їх круг - лиш сон, їй богу!
Ти вір: настане час новий, і вір в дорогу.
Нема дорогам цим кінця, та є їм підсумок навік:
Дороги важкі та без доріг - тупик.
Свидетельство о публикации №223032601289