Св1тлана Ткачук. Неба торкнувся долонями веч1р

Мои переводы

Світлана Ткачук

Неба торкнувся долонями вечір.
Дивний. Чого ж то він так кахикає?
А я шукала від себе втечі,
Щоби не чути того, як він дихає.
Зорі сідали на плечі ґречно.
Ніби все добре. Так все мало статися.
А я втікала беззаперечно,
Щоби в обійми йому не датися.
Наздоганяв. Усе більше жмурився.
Спогад про тебе я приміряла.
Злостився вечір. Так сильно хмурився.
І я порятунку в нім не шукала.
Я порятунку шукала в неба.
Воно, високе, того не чуло.
Вбралася в спогад, спогад про тебе,
Окуталась ковдрою і заснула.

https://www.youtube.com/watch?v=DdaGIuUqn04
Galina Vishnevskaya - Tatyana's Letter Scene part 1

Вольный перевод

Вечер ладонями синюю гладь
нежит и странно, взволнованно дышит.
Мне от себя так хотелось сбежать,
Чтобы дыхания неба не слышать.
Зори смиренно упали на плечи, -
Небу привычна их тихая власть,-
Мне бы бежать без оглядки в тот вечер,
Чтобы в объятья его не попасть.
Вечер вдогонку летел, полон гнева, -
Я же тоску по тебе примеряла.
Гневался вечер, хмурилось небо,
Я же спасения не искала,
Лишь обратилась к небу с мольбою.
Грустно молчала небесная синь, -
Я примеряла разлуку с тобою.
Так и заснула, укутавшись в сплин.

Худ. Jean Baptiste Valadie