Что из того, что в париже я не был

ВИШЕНСЬКЕ НЕБО
(Автор: Костянтин Тарасов.
Довільний переклад: Володимир Брянцев)


Ех, ну то й що, що в Парижі не був я,
Якщо в цей час я був поруч з тобою.
Прихисток наш тут, де вишенське небо,
Навіть крізь хмари, завжди голубіє.

Можуть зтрухлявіти в потерть всі меблі,
З часом малюнок шпалер потьмяніє,
Вкрадуть усе та залишиться небо
Те, що крізь хмари завжди голубіє.

Було б нам вдосталь лиш білого хліба,
Ну, а вино ми любе засмакуєм,
Якщо кохання живе там, де небо
Навіть крізь хмари завжди голубіє.

Ми на зелене крокуєм по зебрі,
Біле та чорне, політ або збої.
Ми світлофор обміняєм на небо,
Що і крізь хмари завжди голубіє.

І негаразди в житті нашім - це, мов
Піна легенька нічного прибою.
Хвиля зійде, та залишиться небо,
Те, що крізь хмари завжди голубіє.

Ех, ну то й що, що в Парижі не був я.
Якщо в цей час я був поруч з тобою.
Прихисток наш тут, де вишенське небо
Навіть крізь хмари завжди голубіє.