Я СПИТАВ У ЯСЕНА
(Автор: Володимир Кіршон.
Переклад: Володимир Брянцев)
Я спитав у ясена, де моє кохання є.
Ясен мовчки вислухав, не відповів мені.
У тополі я спитав, де моє кохання є.
Тополя лиш осипала листом до колін.
Я спитав у осені, де моє кохання є.
Осінь ця у відповідь - всі дощі свої.
У дощу запитував, де моє кохання є.
Довго дощ той сльози лив під вікном моїм.
Я спитав у місяця, де моє кохання є.
Зник він за хмаринкою, не відповів мені.
У хмаринки я спитав, де моє кохання є.
Хмариночка розтанула в небесній вишині.
Друже мій, єдиний мій, де моє коханнячко,
Може ти щось віддаєш, знаєш щось, а вже ж?
Щиросердно втішив друг, друг мій такий відданий:
"Було тобі коханнячко, було тобі коханнячко,
Та нині це коханнячко - моя дружина вже".
Я спитав у ясена ...
Я спитав у осені ...
Я спитав у місяця ...
У друга я спитав ...
Я спросил у ясеня
© Copyright: Владимир Брянцев, 2023
Свидетельство о публикации №223051200770
Свидетельство о публикации №223051200770
Рецензии