Діду
У маленькому селі, що на Віннічені жив собі старий дід.
Він сидів біля хати і дивився як заходить сонце.
Мружився, як кіт.
Біля нього юрмилися діти, гуділи як бджоли
Бігали, гасали перел дідом, а потім дерлися
йому на спину без упину.
А у діда була лозина і він їх ганяв тою лозиною по сраці.
Але діти не бояться болю у любові.
Дід був якись казкови і добрий.
ВОНИ СМІЯЛИСЯ, КРИЧАЛИ, БІГАЛИ І ЛЮБИЛИ ДІДА.
Разом вони строрювали казкову
країну, яку вони будуть згадувати дорослими.
А ВІН ДИВИСЯ НА СОНЦЕ І ПОСМІХАВСЯ,
ГОТУВАВСЯ ДО ПЕРЕХОДУ.
З хати вийшла його баба - порозганяла малих
і запросила діда вечерять.
ВЖЕ ДУЖЕ СКУЧИЛА ЗА НИМ.
дед
© Copyright: Владимир Болсун, 2023
Свидетельство о публикации №223060900078
Свидетельство о публикации №223060900078
Рецензии