Твердi форми японськойi лiрики

(обзорна стаття)

Що таке хокку простими словами?

Слово "хокку" (яп. ;;, "початкова строфа") спочатку означало початкову строфу іншої японської поетичної форми - ренга (яп. ;; ренга, "нанизування строф") - або першу строфу танка. З початку періоду Едо (XVII століття) хоку стали існувати як самостійні твори.

Як виглядає хокку?

Хокку - це вірш, що складається з трьох рядків (в перекладі), перший і третій з яких - п'ятискладний, а другий - семискладний (5-7-5). Колись хокку були вступними рядками танка, тому переклад цього слова означає " вступні вірші " . Танка - (коротка пісня) нерифмовані п'ятивірші з 31 складів (5+7+5+7+7). Йшли століття, і хокку стали основною формою, що розкриває зміст порушений автором. Якщо на європейський манер розкласти склади на строфи, при цьому пам'ятаючи, що розмірність не завжди можна дотриматись, тому що в європейських словах інша складова складів у довжині слів, то прямий перенос не можливий взагалі. 

За розвитком сюжету хокку укладається у формулу:
-- вступ (про що мова? але треба пам'ятати, що загальна тема окремо винесена в заголовок),
-- розвиток (розширення пропозиції розпочатої в першому рядку або доповнення),
-- підсумовування чи уточнення як відповідь на запитання (те, що в класичній літературі назвали б висновками, але там це частіше відповіді на запитання: де, коли, чому, як, коли, звідки?)

Що таке танка та хайку?

Танка (яп. ;; танка, "коротка пісня") - 31-складова п'ятирядкова японська віршована форма (основний вид японської феодальної ліричної поезії), що є різновидом жанру вака (яп. ;; вака, "пісні Ямато").

Хайку (яп. ;;) - жанр традиційної японської ліричної поезії вака, відомий з XIV століття. У самостійний жанр ця поезія, що мала тоді назву хокку, виділилася у XVI столітті; сучасну назву було запропоновано у XIX столітті поетом Масаока Сіки. Поет, який пише хайку, називається хайдзін (яп.)

Який вигляд має хайку?

Традиційне японське хайку - це 17-складний вірш, що записується в один стовпець (рядок) і що складається з трьох ритмічних частин по 5-7-5 складів. Внутрішньо хайку ділиться, зазвичай, на дві смислові частини 12+5 чи 5+12. Переклади та хайку, написані іншими мовами, прийнято записувати у три рядки. Тому що кількість складів у Європейських словах для опису тієї ж сцени дуже різниться і не можуть уже витримувати складову основу ритміки, прийняту для ієрогліфів.

"СБОРНИК БАСЬО"

Літні трави!
Ось вони, воїнів полеглих
Мрії про славу...

*   *   *

Як безмовний сад!
Проникає в серце скель
Тихий дзвін цикад.

*   *   *

На голій гілці
Ворон сидить самотньо
Осінній вечір!

Дослівний переклад: © 2023, одналюдина, (Басьо)

МОЛОДІ ЛИСТВА

Крізь ніч пробігши,
вітрило зорю зустрічає.
Молоді листя.

*

Дрібний струмок.
І праворуч і ліворуч - скрізь
Молоді листя.

*

Уздовж ліній гір
Ковзає нечутно човник
Під молодим листям.

*

Фудзі одна
Залишилася не похоронною
Під молодим листям.

Дослівний переклад: © 2023, одналюдина, (Бусон)

ГРОЗА

Налетіла гроза. —
За траву, за листя чіпляються
Горобці.

Дослівний переклад:© 2023, одналюдина, (Бусон)

Ренга (яп. ;;, «букв. спільна поетична творчість») - жанр старовинної японської поезії. Ренга складалася щонайменше двох строф (ку, яп. ;); звичайно ж строф було набагато більше. Перша, що «відкриває» строфа ренга (5-7-5 складів) називалася хокку. Ренга інколи була діалогом декількох поетів між собою. Тому частіше співпадала з описом конкретної пори року, під яку та навколо якої йшов розвиток розкриття теми та діалогу.

Перший вірш задає тему, а вже другий як відповідь, потім бесіда може змінити напрямок або продовжитись згідно позначеної теми.

РЕНГА
Так тяжко жити взимку
На далекому морському березі!
(Бонте)
*
Здається, став би ковтати
Рибу разом із кістками
Цей сухий старий.
(Басе)
*
Брамник у палац застарілий
Юнака таємно впустив.
(Керай)
*
Ширми впали раптом.
Недосвідчені служниці
Пхнули їх ненароком.
(Бонте)
*
Яка убога лазня!
Цинівка на грубій підлозі.
(Басе)

© З прямого перекладу Олени Маркової

Можна зауважити, що від того, з якою строфою — попередньою чи наступною — «зчепити» чергову частину ренгу, змінюється сенс п'ятивірш. Так, перша і друга строфи оповідають про старого рибалки, друга і третя - про старого сторожа, третя і четверта - про таємне побачення, яке від з'єднання четвертої строфи з п'ятою несподівано перетворюється на убогу лазню.

* на ілюстрації Мацуо Басьо (1644-1694) та Йосо Бусон (1716-1783) та його вірші на відомих полотнах з японської графіки

** (;;,) - якщо ви знайшли таку позначку в тексті, то це лише завдяки тому, що сайт не підтримує а ні грецької абетки, а ні японської, та ще багатьох таблиць символів і тому деякі інтересні статті мають споплюжений та спрощений характер.

ТВЁРДЫЕ ФОРМЫ ЯПОНСКОЙ ЛИРИКИ

   (обзорная статья)


Что такое хокку простыми словами?

Слово "хокку" (яп.;;, "начальная строфа") первоначально означало начальную строфу другой японской поэтической формы - ренга (яп.; ренга, "нанизывание строф") - или первую строфу танка. С начала периода Эдо (XVII век) хокку стали существовать как самостоятельные произведения.

Как выглядит хокку?

Хокку – это стихотворение, состоящее из трех строк (в переводе), первая и третья из которых – пятисложная, а вторая – семисложная (5-7-5). Когда-то хокку были вступительными строками танка, поэтому перевод этого слова означает "вводные стихи". Танка – (короткая песня) нерифмованные пятистихи из 31 слогов (5+7+5+7+7). Шли столетия, и хокку стали основной формой, раскрывающей содержание нарушенное автором. Если на европейский манер разложить слоги на строфы, при этом помня, что размерность не всегда можно соблюсти, потому что в европейских словах другая составляющая слогов в длине слов, то прямой перенос не возможен вообще.

По развитию сюжета хокку укладывается в формулу:
- введение (о чем речь? но нужно помнить, что общая тема отдельно вынесена в заголовок),
- развитие (расширение предложения начатого в первой строке или дополнение),
- суммирование или уточнение как ответ на вопрос (то, что в классической литературе назвали бы выводами, но это чаще ответы на вопрос: где, когда, почему, как, когда, откуда?)

Что такое танка и хайка?

Танка (яп.; танка, "короткая песня") - 31-составная пятистрочная японская стихотворная форма (основной вид японской феодальной лирической поэзии), являющаяся разновидностью жанра вака (яп.;; вака, "песни Ямато").

Хайку (яп.;;) – жанр традиционной японской лирической поэзии вака, известный с XIV века. В самостоятельный жанр эта поэзия, имевшая тогда название хокку, выделилась в XVI веке; современное название было предложено в XIX веке поэтом Масаока Сики. Поэт, пишущий хайку, называется хайдзин (яп.)

Как выглядит хайка?

Традиционное японское хайку – это 17-сложное стихотворение, записываемое в один столбец (строка) и состоящее из трех ритмических частей по 5-7-5 слогов. Внутренне хайку делится, как правило, на две смысловые части 12+5 или 5+12. Переводы и хайку, написанные на других языках, принято записывать в три строки. Потому что количество слогов в Европейских словах для описания той же сцены очень отличается и не могут уже выдерживать составляющую основу ритмики, принятую для иероглифов.

"СБОРНИК БАСЁ"

Летние травы!
Вот они, воинов павших
Мечты о славе...

* * *

Как безмолвный сад!
Проникает в сердце скал
Тихий звон цикад.

* * *

На голой ветке
Ворон сидит одиноко
Осенний вечер!

Дословный перевод: ©,(Басё)

МОЛОДЫЕ ЛИСТВА

Сквозь ночь пробежав,
парус звезду встречает.
Молодые листья.

*

Мелкий ручей.
И справа и слева – везде
Молодые листья.

*

Вдоль линий гор
Скользит неслышно челнок
Под молодыми листьями.

*

Фудзи одна
Осталась не похоронной
Под молодыми листьями.

Дословный перевод: ©,(Бусон)

ГРОЗА

Налетела гроза. -
За траву, за листья цепляются
Воробьи.

Дословный перевод:©,(Бусон)

Ренга (яп.;;, «букв. совместное поэтическое творчество») – жанр старинной японской поэзии. Ренга состояла не менее двух строф (ку, яп.;); конечно же строф было гораздо больше. Первая, что «открывает» строфа ренга (5-7-5 слогов) называлась хокку. Ренг иногда была диалогом нескольких поэтов между собой. Поэтому чаще совпадала с описанием конкретного времени года, под которое и вокруг которого шло развитие раскрытия темы и диалога.

Первое стихотворение задает тему, а второй как ответ, затем беседа может изменить направление или продолжиться согласно обозначенной теме.

РЕНГА

Так тяжело жить зимой
На далеком морском берегу!
(Бонте)
*
Кажется, стал бы проглатывать
Рыбу вместе с костями
Этот сухой стар.
(Басё)
*
Привратник во дворец устаревший
Юношу тайно уронил.
(Керай)
*
Ширмы упали вдруг.
Неопытные служанки
Пихнули их нечаянно.
(Бонте)
*
Какая жалкая баня!
Циновка на грубом полу.
(Басё)

© С прямого перевода Елены Марковой

Можно заметить, что от того, с какой строфой – предыдущей или следующей – «сцепить» очередную часть ренга, меняется смысл пятистихов. Так, первая и вторая строфы повествуют о старом рыбаке, вторая и третья – о старом стороже, третья и четвертая – о тайном свидании, которое от соединения четвертой строфы с пятой неожиданно превращается в нищую баню.

"МОРОЗНОЕ ХОККУ..."

Дверь слетела с петель...
Залетает в дом снег.

Огней колючих
Тьма ночи наполнена
Холодного марта.

Луною замкнулось
Кольцо наших помыслов.

Где ты пуста мной,
Я тобою вычерпан
И смысла лишён,

Даже рифма не полная…
Морозные ночи…

И серые дни,
Закаты безликие,
Время в осколки…

Руки не отогреть —
Морозное хокку...

© 2008, одналюдина ( https://stihi.ru/2008/03/17/311 )