Чи то я шк рою, чи серцем в дчуваю
Як посміхається в його очах до мене
Те, чому навіть слова я не знаю
Таке ж безмежне, як самоє небо.?
.
Чи то мене лякає, чи дивує
Те, що в мені як струмом пронеслося?
І лен ім'я його я знов почую,
Як приховати світ в собі не в змозі.
.
За фарби непознАної палітри
Я пробачаю всі свої дороги.
За те, що в нас на двох одне повітря,
Чи зможу я колись віддячить Богу?
Свидетельство о публикации №223081100623