***

Дымка,
Тает
В небесах,
Мой
Осенний
Стыд и страх.
Словно
Из дому
Бегу,
В ночь,
В ее,
Волшебную,
Страну.
Я ведь знаю,
Мир
Таков.
Словно,
Выткан,
Из оков.
Тянет,
Манит
Как магнит,
Душу
Рвёт
И бередит.
В ночь
Бегу,
И знаю я,
Ночь не тьма,
Она своя,
Непроглядна,
Но мила.


Рецензии