По мережкам сиво осенi
По мережкам старенької сивої осені
Я ступаю навшпиньки, тай дихать боюсь.
I думками лiтаю я, в сукнi небесної просенi,
I з ключiв мудрих гір мiнералiв напьюсь.
*
Залюбки пробіжусь я ранковими росами.
I в криницю загляну… дiвi тiй посмiхнусь.
Погуляю стрiчками з вербовими косами.
И богам на Олiмп вiд душi поцiлунок пошлю.
*
Кулачки я тримаю крепенько пiд серцем
Боже мiй… то яка ж кришталева дорога твоя.
Хай бувае нелегко, часом, даже з перцем.
Гiркота на канвi перетину, не псуе покроя.
*
В Покрова, забаганку свою я бiсером вишию.
И смиренно голiвку свою пiдставлю пiд грiм.
Достеменно, покриється злетовим вирiєм
Все життя моє тут, та й в зiрок глибинi.
*
Lyuboff 09.09.2023
Свидетельство о публикации №223091000005