Зірки співають піднебесні, мов сопрано-меццо,
й промінчиком відчуженим летять із висоти.
Пливе моє натруджене і кволе серце,
моя душа-ковчег мандрує у минуле самоти.
Десь вичитав: «Немає минулого, немає сьогодення і немає майбутнього. Є тільки речі, такі, які вони є. Немає часу, немає сонця, немає місяця, немає зірок. Є тільки приголомшливий світ. Нічого ніколи не відбувалося. Нічого ніколи не станеться. Це кінцева Істина. Все інше - занепокоєння розуму»
Але те, що викладено в моїх книжках, – це спроби спровокувати, заінтригувати ваш розум. Я намагаюся вписатися в статичну картинку минулого і стати її рухомим фрагментом. Я намагаюсь рухатись разом із сьогоденням і зафіксувати, акцентувати вашу щедру, допитливу, хижу увагу на дивовижному, шокуючому, незвичному і просто цікавому.
Надiя на минуле
© Copyright: Петр Скорук, 2023
Свидетельство о публикации №223091101399
Свидетельство о публикации №223091101399
Рецензии