І що б здавалося старе моє село,
Ні річки в ньому, ні млина, ні церкви,
Та все одно притягує воно мене своїм теплом,
І вітром з України польовим і терпким.
На чужині рудій неначе все вже є:
І місто кам'яне, і тепла піч і гроші,
А все одно воно неначе не твоє,
І лиш в загальному на рідне схоже.
Немов весна така ж як в Україні,
І сонце світить як у батьівськім селі,
А все одно, не той туман в долині,
Не та трава, на тій же мов землі.
03.11.2023
И что казалось бы
© Copyright: Павел Сало, 2023
Свидетельство о публикации №223120201758
Свидетельство о публикации №223120201758
Рецензии