Любий

           Милий мій, любий, доброго дня!
Думаю про тебе щогодини, щохвилини! Навіть уві сні - про тебе і тільки про тебе. Писала сьогодні твір в університеті і так хотілося уникнути запропонованої теми, а написати який ти славний, як я тебе люблю! Якби можна було писати не про війну, а про кохання. П'ятірка за чуттєвий твір була б забезпечена.
         
           Нещодавно мені попався вірш Юлії Друніної "Ты рядом." Як вона могла так тонко, не знаючи мене, передати мої почуття до тебе. Якби я могла писати вірші, я б освідчилась тобі в коханні  ніжними римами... "Единий мій, спасибі, за те, що ти є...".
       
           Мій любий, рідний! Ти є на землі, але ж ти не поруч і від цього так важко на душі. Як мені тебе часто не вистачає, як боляче, що ти так далеко. Можливо, ти вже давно забув смішне, наївне дівчисько, щоденники якої читав, як книги. Забув і я залишилася одна. Люблю тебе, думаю про тебе, живу тобою... Кохаю дуже світлим, першим коханням:
          "Про тебе я хочу думати - думаю про тебе,
          Про тебе не хочу думати - думаю про тебе.
          Про інших хочу я думати - думаю про тебе,
          Ні про кого не хочу думати - думаю про тебе."

Тільки ти, любий, у моєму серці.