Копiя Туману

Копія Туману

[Штрих-Миніатюра в дек. частинах,
якщо допишу розширю, і приберу "міні"]

Част. 1

Мене лишили навіть Копії!
Іще свіже м’ясо відкритої пам’яті про Оригінальну. Іще гудить нерв Взаємного. І буде гудіти, точніше – бриніти як звуки вбивання скваржини далекої бурової.

Чергова відлига в Сумах. Вчора – намети снігу, сьогодні – повсюдні глибокі масси мокроти. Смуга знову закрита.
Кожен поважаючий себе сумчанин чи гість міста зобов’язаний сходити в цю мекку арт-простору. Це причастя в місто.
– Що ж…
Повертаюся. По дорозі зустрівся використаний Стік Якобз:
– Сволочі!
Але цей Стік, в мить секунди, став для мене всім. Він підняв мій біль, мою справедливу, але безглузду злість – злість на Самотність. Ні, Я його не підняв – пішов далі, але його Образ: Пакетик на занехаяній бруківці центру міста відбився в мені черговий пробоєм в Скваржину.

Оповім вам історію, якої не було, з героїнями-примарами: їх Сюжет не існуючий, але вони видимі.

Част. 2

Я не Поводир. Але вона тянулася вслід за мною, тримаючися за свою дорожню сумку, повну і не легку, йшла в одній швидкості за мною, оминуючи перешкоди – як в якусь ігру в гонки.
Хаос базару затих за дверима магазину, в який ми зайшли на шляху. Типовий магазин з обслуговуючими продавцями, різний товар виставлений на все коло проміщення, в усі 360 градусів. Що мене тут забавляло і подобалося – кава і батони з хлібами «жили» в одному спільному кутку, хоча і в своїй секціях. Людей в магазині завжди вистачало: і дідусі, і дядьки з червоними обличчями чи носами… бабусі і тітонькі якось не попадалися майже, а от молодь – частила.
Не став виключенням і наш візит, з двох молодих осіб.
Дівчата завжди передбачувано-цікаво проявляють себе в магазині, навіть якщо в них все є, навіть якщо потім можна буде повернутися в цей самий. Хоча, все відносно. Можливо все залежить від асортименту і зваблюючого запаху свіжих батонів, а може ніяковості від покупки всякого морозива несподіваними категоріями громадян: чи тільки шо завезених свіжих і вонючих сельдереїв: спостерігати за цим завжди інтересно. Трохи поморщившися від браку того, що їй, здавлося, можна було б взяти і скромності пропозицій альтернатив, Копія тільки терплячіше застила в обережному від входу-виходу місці і з медитативною байдужістю розчинилася увагою по наколишнім прилавкам і цінникам.
А Я на ходу соображав, що взяти на вечір, на перші рази і займав Місце в неіснуючому порядку черги – вечірком можна буде зайти знову, тим більше, з собою у нас вистачало своїх хитрих запасів. Торт, заварна кава, вино – це в мене.
- 4 стіка якобз, от цих, да!... Лимон, будь ласка… Да, Один!.. Який на вас дивиться, любий нормальний… Да, годиться!… - під час вибору лимону, Копія смачно так заржала, но здержуючися – «Втіхаря», як в нас в общагі казали.

Част. 3.

Кліп

Автобус їде
Тінь пальто не схова
руки без перчаток
кудрявість волосся

переходи, світлофори
щемливі відчуття
наче згустки стягуються
й іній топиться

молока до кави
рафінаду в чай
вино для бокалів
брехливих сигналів

Автобус наближається
Знаєш, щоразу щемить
Автобус віддаляється
Серцеграмма горить.

2024-02-22