Супроводи Останнього

Останні дні в общазі.
Фото зроблене з балкону кухні, мого блоку.
Щодня грози, з самого початку травня, а може тільки весь червень, але щодня, під вечір били грози, на горизонті: зловісно, тривожно, чисте небо над головою а вдалині на Пд. і Пд.-Сх – грози, безперестанні ефектні блискавки.
В вухах, на слуху і в колонках – мій Перший альбом Бурзум, який вийшов при моєму свідомому очікуванні;
Перший альбом Бурзум, Варга Вікернеса – після виходу з тюрьми, епохальна подія, епохальні очікування та в мене без завищень. Я лише застав вихід альбому 2010-го, в онлайн, по факту, зате в перші дні релізу. В дущі буря, від неймовірності сили альбому «Belus» - «Білий Бог» (с); Я в 2011-му – а в душі і досі стихійно вируює буря від накопичених тривог та пропащих, наче сон канучих в небуття сподівань ще й ці грози і цей Вау-Альбом. 2011-го, Бурзум випустив новий наступний альбом, але він не рівня попредньому, хоча і самодоповнює його.
Іще ефектні та повні романтизму Побачення з Метеликом, як і наше насичене спілкування по мобільному;
Останні моменти нової і такої екзистенційної, як відкрита рана, дружби з Eva Flirt. Всерйоз задумався з'їдити до неї побачитися. Це Я іще по-живому, дитячому фантазую-збираюся: а сам ось недавно майже – пропустив концерт Мегадез і Слеер 10 березня в Київі, бо боявся і не знав як туди попасти і поеврнутися назад в стисло-пунтктуальні строки. Цей пропуск породив в мені серйозне психічне пригнічення. Моя мрія не здійснилася через мене же, мою слабкість і заступорене життя.

Майже щодня останніх днів червня по вечорам, вже в потемки Я виходив на балкон і слухав бурзум в навушниках, гледячи на Суми, їхнє небо, мій вир і депресував від знання і розуміння: це все може більше не продовжитися і припинися зовсім: бо Я виїду, виселюся з общаги – бо закрив Бакалавра, бо величезні шанси, 70/30 – що можу не пройти на безкоштовне на Спеціаліста, 5ий рік навчання, а платити мої батьки більше не збираються зовсім.
Іноді гуляємо з Яною, то тут то там, показуємо один одном різні місця Сум і дивимося Supernatural/Свъерхестественное, Я більше за компанію, так як мені серіал не дуже, але деякі епізоди супер, особливо смішно від того, що мєстний архангел-актор – дуже схожий на гітаріста Рамштайн Ріхарда-Кроуспе-Бершштайн. Але Меланхолічне затьмарення сильніше всього, хоча під час нього все хороше не забувається, але й не забирає тебе кудись до себе в інші місця чи переміни.
В мій останній вечір в Сумах була чи то гроза чи то затяжна негода з дощем і вітром, а в 5 ранку наступного дня - туман, низькі хмари і сонячно.

Мій життєвий ступор зрушить сильний нервоз після цілорічного депресування з Хандрою посеред січня.
Та такого блаженства Відчуття моменту: наступаючого поганого чи відходящого здобутих важливостей вже не наступить, як ці останні роки навчання: Бакалавр, 2010-2011 і Спеціаліст, 2011-2012.