Хай вітер гне малу стеблину
в полі до землі
Хай стогнуть поряд дерева
високі згинаються і
падають додолу
вона ж не стогне
вона жива
вона співає
свою долю
співаючи встає
зове
до правди ..і від болю з Сонцем
мріє про любов до зірок ясних
далекиХ і такиХ високиХ
які її останнє кохання
високе і як океан живий
глибоке
Зоя Міщенко
***
© Copyright: Зоя Мищенко, 2024
Свидетельство о публикации №224042301465
Свидетельство о публикации №224042301465
Рецензии