Книжковий гвалт
«Не все святе, що в книжку взяте!» - сказав мені один монах-мудрагель.
Є строчили книжкового бедламу-«кіпежу». В них суєта суєт, марнота марнот, мишача метушня і пліснява-короста гавкоту сторінок. Брудні борзописці-пачкуни виставляють себе і своє словоблудство-лушпиння вперед.
Але є талановиті й безкорисливі письмаки. У них самотній і тяжкий хрест роботи. І вони не вважають себе геніальними. Безглуздо намагатися розщеплювати таке грандіозне, потужне явище. Воно вивчається зовсім іншим порядком. Серцем, вухом, мозком. Може й душою. Якщо вона є.
Тож про письменників кричати не треба, - за них говорять їх книги. Бо читачі глитають їх одна за одною. Їм не до ґвалту гавкання!
- «ДАЛЕКЕ ВІДЛУННЯ МАЙБУТНЬОГО»
Свидетельство о публикации №224052500538