Книжковий гвалт

 
 
     «Не все святе, що в книжку взяте!» -  сказав мені один монах-мудрагель.
     Є строчили книжкового бедламу-«кіпежу». В них  суєта суєт, марнота марнот, мишача метушня і пліснява-короста гавкоту сторінок.  Брудні борзописці-пачкуни виставляють себе і своє словоблудство-лушпиння вперед.
     Але є талановиті й безкорисливі письмаки. У них самотній і тяжкий хрест  роботи. І вони не вважають себе геніальними. Безглуздо намагатися розщеплювати таке грандіозне, потужне явище. Воно вивчається зовсім іншим порядком. Серцем, вухом, мозком. Може й душою. Якщо вона є.    
      Тож про письменників кричати не треба, - за них говорять їх книги. Бо читачі глитають їх одна за одною. Їм не до ґвалту гавкання!

- «ДАЛЕКЕ ВІДЛУННЯ МАЙБУТНЬОГО»


Рецензии