Уклiн Вiнницi вiд журналiста
Велична і могутня Вінниця, Буг - Бог, дороги,
покриті сивим снігом, і роками і луною там...
Далеко - вірші і пісні від шуму і тривоги.
Не тишею, а гуркотом побід. Життям!
Нехай вже кров порядком охолола,
і немочі не в змозі вже перелічить -
я дякую за все, що було, за тепло і холод,
я дякую за все, що є, - за кожну мить.
Хай доля все дала і в чомусь обманула,
та не набридло ще мені буття-життя моє.
Я неньці-Україні вдячний за усе, що було,
і Вінниці моїй уклінно дякую за все, що є!
© Copyright: Петр Скорук, 2024
Свидетельство о публикации №224060800604
Свидетельство о публикации №224060800604
Рецензии