«Іноді мене відвідує безпричинний страх. А раптово помру і не встигну зробити запис про найголовніше?!»…
- Георгій Бурков, незадовго до смерті.
ПОРАДА З НЕБА
Змиритися зі смертю нам ніяк! Та страшно,
коли немов птахи, вже відлітають наші мами,
коли вказівка прибуває з неба і гуляка-вітер
сліди батьків заносять білим снігом.
Ми не лелеки, але тягнемось серцями в хмари.
Настане час – підемо з жартами чи з жахом.
Сніги підуть, але сліди порад нехай не тануть!
Хай задивляються у небо діти і онуки наші!
P. S. Один монах-мудрець колись мені сказав, -
- «Хоча б не трапилось, повинен жити.
Якщо у тебе інших вже нема підстав,
живи хоча б з цікавості несамовито».
- «ДАЛЕКЕ ВІДЛУННЯ МАЙБУТНЬОГО», 1984-2024 р.р.
Порада з неба
© Copyright: Петр Скорук, 2024
Свидетельство о публикации №224060900811
Свидетельство о публикации №224060900811
Рецензии