Розвалюеться ваше тепер

Ну що, розвалюється ваше тепер,
Що таким сталим було дотепер!
Рум’янець бігає по щокам і по тілу, та вже не від жаги, якоїсь сором’язливості чи від запалу сексуальних бажань
- це покидає тіло ваша духовна сила, скидає пелюстки здоров’я, віри в порядність, в свій хист
і стає легким як лист, павутинкою по вітру
Злетимо, кожний злетіть, раніше чи пізніше.
Хто раніше злетів – ми вже знаємо, маємо таких.
Все ж – Всесвіт за них.

Скоро, хто має дітей, відчують себе відкинутими,
пташенята – полетять,
звірята – розбредуться,
люденята – стануть своїми, за себе, по собі.
Ми вже і так одні. Не допомагають навіть соцмережі;
уподойобство, брехня і лицемірство.

Я сам відкинув всіх, по-трохи, по-черзі, тут і там.
Шукаю справжніх, не лицепафосних, не лицемірних, не балаболів, розумних, вічливих, простих, не пропагандо-смі-одурманених.
Байдуже що нема.
В мені іще є честі людської, етики, вічливості, гідності, хоча в зустрічних це теж можна повстрічать,
1 до 500,
такі бувають, іще зустрічаються, і старші і молоді, дівчата і хлопці

Коли Ви станете старі - що аж по-старечому будете вспоминать, забутих і використаних як папір знайомих, більш близьких чи більш миготілих в свій час в вашому полі зору та справ – ото мені та тверезодушевним буде посміяться.
ХА!
А Я вам казав, вона теж казала. Ви здавна помічали цинізм, чорний гумор і якусь добродушну полум’яність, а може пропащість, а може це внутрішня своєрідність: в кожного своє, з кожним своє, повсяк час.