Коли вони кажуть про радість життя, я згадую війни, перенаселення, голод, забруднену планету, на якій у людства немає майбутнього.
Коли вони кричать у безвиході, мені на думку спадають подвиги духу, приклади самопожертви, надскладні релігійні та філософські системи.
А між цими крайнощами бажання їсти, пити та отримувати задоволення, доки ти ще живеш.
І кожного дня я розбиваю о все це лоба, і тече кров, яку ніхто не бачить.
Мы используем файлы cookie для улучшения работы сайта. Оставаясь на сайте, вы соглашаетесь с условиями использования файлов cookies. Чтобы ознакомиться с Политикой обработки персональных данных и файлов cookie, нажмите здесь.