Кузька, Рыжий и солнечно-июньское настроение

Кузька разом із Червнем збирав полуницю. Велика голуба з квітами соняшника миска була вже повна червоних сонячно-медових ягід, а на грядці їх ще було багато.
Рижий лежав під кущем кряжовнику і морально підтримував друзів, розповідаючи їм різну всяку-всячину. Йому, звичайно,  цікавіше було б побігати по луках за метеликами чи кониками, потеревенити з Їжаком чи послухати, про що пліткує Сорока, але ж як можно кинути друзів без підтримки!
Ось вже й друга, зелененька з намальованою кукурудзою миска повна ягід. Задоволений Кузька дістав фотоапарат і...чудові кадри на згадку готові:Кузька з великою ягодою, кіт біля зеленої миски, Червень з голубою мискою, над якою кружляють набридливі Оси...
Хлопці трохи заморились, збираючи ягоди і вирішили перепочити.
Червень змахнув чарівною паличкою...хоча ні, у Кузьки ж є не менше чарівна скринька. На галявині, на широкому пенькові, друзі накрили стіл і з чарівної скриньки дістали термос з запашним чаєм, бутерброди і булочки і молочко для Рижого. Друзі обідали, розказували одне одному смішні історії, слухали новини від Сороки і Сойки.
Аж раптом в кущах щось зашурхотіло і кіт побіг перевірити, що ж там таке. Почувся голосний "м'явк" і з кущів вибіг обурений Їжак, бо ж, бачите, кіт його дуже злякав. Кіт же, ідучи слідом, бурмотів, що не треба було ховатися в траві, бо ж він, бачите, думав, що там миша. Насміявшись з комічної ситуації, Червень запросив Їжака на обід.
Після обіду Червень покликав друзів прогулятись по городу. А на городі...Таки дощова вечірка не була марною, бо город полило добряче і вся городина весело зустрічала нашого Чарівника.
Ось огірочки тягнуть до Сонечка свої довгі стебельця, біля м'якеньких жовтих квіточок кружляють Бджілки-трудівниці, обіцяючи гарний урожай, ось гарненькі кущики помідорів вітають дружну компанію, тут поважні гарбузи посміхаються широким листям і великими жовтими квітками-буде що їсти взимку синичкам!
Ось раденька капуста дякує за гарний та рясний дощик, а тут і перець блимає своїми білими квіточками-коронами. Повсюди зелено, гарно, яскраво, по-літньому ароматно і дзвінко від пташиного співу і щебету.
"А ходімте на річку!",-запропонував Кузька і наспівуючи легковажну мелодію, почимчикував по стежці, що вела до улюбленого містечка на затишному березі.
На пляжі було чутно дитячі голоси, бо ж канікули і дітвора з задоволенням відмокала на прогрітому сонцем мілководді.
Наших приятелів уже чекало мале Жабеня. Воно плавало навкруги великого листка водяної лілії і було абсолютно щасливе, бо ж погода гарна, до вечора ще далеко і репетиція ще не скоро. Кузька, Червень і Рижий радісно привітали малого музиканта. Вони розпитували його про успіхи в музиці, про концерти, про те, чи тепла вода, розповіли про пригоду з Їжаком і Жабеня сміялось, уявляючи цю картину. Потім Кузька і Червень, роздягнувшись, пішли купатись, а Рижий приліг подрімати, не забуваючи при цьому слідкувати за ними, розплюющуючи одне око. Кузька весело сміявся, плаваючи наввипередки з Жабеням,  потім до них приєдналися Бобренята і друзі влаштували естафету. Перемогла дружба.
День видався гарний, теплий і щасливий. Кузька лежав на теплому листі лілії і спостерігав за парою Чапель, які, не помічаючи нікого, танцювали якийсь свій танок.
Вечір, прихопивши непрозорий свій шифон, вийшов на чергування, запрошуючи на прогулянку закохані парочки.
До компанії приєднались Муза з Натхненням. Червень дістав палітру, фарби і ось уже літній вечір заграв теплими фантастичними відтінками і приглушеними кольорами.
Кузька з Рижим поверталися додому, до своєї лежаночки...їм снилися усміхнені огірочки, полуниці і сердитий Їжак, що тікає від кота.
А Червень продовжує малювати літню ніч...