Кузька, Рыжий и июльское, ягодно-джемовое

Липень, усміхнений кароокий блондин, зранку був у гарному настрої. Насвистуючи якусь легковажну пісеньку без слів, наш Чарівник чаклував над ароматним і густим гарячим шоколадом для дорогих друзів.
Він щось шепотів,  посміхався, додавав щасливі моменти, теплі спогади і сонячні промені-приятелям сподобається.
Зозулька в годиннику повідомила, що Кузька і Рижий вже йдуть. Питаєте, звідки вона про це знає? Так годинник же чарівний, господарі хатинки-чарівники, от і зозулька в годиннику-чарівна.
Ранок був дзвінкий і співучий, але Липень вже почув веселий голосок Кузьми і трохи незадоволений, ну а що ж ви хотіли-не дали коту додивитися сон, в якому він їв цілу миску сметани-і змусили кудись іти. Висока трава, в якій губилась стежка, була росяна і кіт своїм шикарним пухнастим хвостом збивав краплі, що дощем падали на довге руде хутро. Кузька розмахував довгою травиною і весело реготав з приятеля-так кумедно він підстрибував і пригинався.
Під старою ялиною друзів уже чекав накритий до сніданку стіл. Мама-Білка і мама-Мишка знімали з сковорідки останні запашні оладки, а малеча кружляла кругом столу і не могла дочекатись, коли ж можно буде їх спробувати.
Побачивши приятелів, малі радісно заплескали лапками і перші всілися за стіл. Для Рижого Липень приготував цілу миску смачної сметани і кіт задоволено примружив зелені очі-сон виявився, як то кажуть, в лапу.
За сніданком ділилися новинами, згадували місяць з Червнем, розказували про пригоди, про знайомства,  чим займались. Липню було цікаво, як закінчили черговий рік в лісовій школі малята і як пройшов місяць канікул. Дітвора, перебиваючи одне одного, розповідали про оцінки, про розваги, про цікаві екскурсії до старого, дуже старезного дуба, вершина якого, мабуть, торкається до самого неба.
Липень уважно слухав, відповідав на запитання і пообіцяв поїздку на чарівній кареті. "А куди-це буде сюрпризом",-загадково посміхнувся Чарівник. Малеча побігла гратися, а Липень запропонував приятелям трохи попрацювати і запросив їх на город, збирати ягоди.
Садок зустрів друзів приємною прохолодою і безліччю кущів смородини, порічок і кряжовнику. Чарівник начаклував два маленьких стільчика і дві великі миски з намальованими соняшниками-для себе і для Кузьки. Співали пташки, коники стрекотали свої чудернацькі пісеньки, повітря було густе і духмяне, настрій прекрасний,  що хотілося співати і Рижий вирішив порадувати друзів своїм сольним виступом. Пісенька була простенькою,  але веселою-про літо, про сусідку кицьку, про м'якеньку лежаночку. Співав-співав і раптом замовк. "Він спить",-тихенько засміявся Липень,-"а нам треба трохи попрацювати". "Яка краса!",-захоплено прошепотів Кузька, кружляючи біля куща порічок. "Це привіт від нашого дорогого Червня. Ото вже ювелір!-,"з гордістю промовив Липень. Червень дуже старався, створюючи цю вишукану красу-шикарні рубінові грона-сережки виблискували серед зеленого листя. Кузька дістав фотоапарат і ось уже Липень на стільчику під кущем, Кузька смішно скривився, бо з'їв кислу ягоду, Рижий  дивиться на Кузьку, бо не може спросоння зрозуміти, де він є.
Нафотографувавшись, друзі почали працювати, обережно зриваючи, стараючись не подавити, солодкі грона порічки. Сонечко гуляло по небесній блакиті, виспівуючи золотими дзвониками запрошення на річку, в прохолодні обійми води. Сонечку було все одно, що Кузька вже давно хоче купатися, а Липню треба закінчити роботу-Сонечко кликало відпочити.
Аж ось обидві миски повні чудових солодких ягід, повні з горою рубінової краси. "Можно і відпочити. А потім треба допомогти з джемом",-нагадав Липень. І друзі наввипередки побігли до річки. Пологий берег, білий пісочок, тепленькі хвильки-що може бути кращим після роботи в саду? Навіть Рижий, торкнувши лапкою воду, рішуче шубовснув і поплив, кумедно пирхаючи.
Коли всі напірналися, награлися і висохли, Кузьма дістав зі своєї скриньки термос з компотом і булочки, а для Рижого-сметанку. На свіжому повітрі, після купання все здалося таким смачним!
"А у нас ще багато роботи",-нагадав Липень і приятелі почимчикували додому. А на кухні вже стояв неперевершений аромат сонячних ягід, перетертих з цукром, що готувалися стати густим кисло-солодким джемом.
Не будемо заважати нашим помічникам,  бо джем гарячий і треба бути дуже обережними. Ми з ними зустрінемось і послухаємо бувальщину від Рижого, як вони варили порічковий джем і як би без нього нічого не вийшло.