Вiра в Святого Миколая

          Моєму онукові 10 років, але він ще вірить у Святого Миколая.
Пише йому листи щороку. Цього року забув надіслати листа Святому Миколаю, але батькам озвучив таємне бажання: нехай він подарує велосипед татові, щоб ми з ним їздили на дачу на велосипедах, а не на Джетті (Фольксваген).
          Скільки ридань було, коли Святий Миколай приніс йому настільну лампу, яку він не замовляв, замість велосипеда для тата. Довелося нам із дідусем виправляти ситуацію, замінити Святого Миколая. Зателефонувала йому після уроків, сказала, що оскільки він часто буває у нас, ночує, то Святий Миколай приніс йому мішок із подарунками на нашу адресу, що нам робити: відкривати чи ні?  Прибіг моментально. Наші гостинці припали йому до смаку більше за батьківські. Там лежала записка "ПОДАРУНКИ ТРЕБА ЗАМОВЛЯТИ! З повагою, Св. Миколай". Каже: "Тепер зрозуміло, чому немає велосипеда!"
             Зростає онук добрим чоловічком. Якось я дуже розтроїлася, сиджу зі сльозами на очах, він підійшов, погладив: "Не плач,бабусю, у тебе ще все життя попереду! Тобі ще 41 рік жити! Він знає, що людина мусить жити століття, тобто. 100 років, і вирахував: від 100 відібрав мій теперішній вік. Але йому це здалося мало втішним і він домислив: "А потім винайдуть таблетку безсмертя!"
             На Новий рік, під ялинку, він знову замовив подарунки, але тепер не лише написав, а й надіслав листа, як належить. Все, що написано в листі, вже куплено батьками і нами і чекає 31 грудня, щоб перекочувати під ялинку.
Дорослим він ще буде, маленьким – ніколи. Нехай якнайдовше залишається дитиною і вірить у дива!
            Мені самій ще так хочеться вірити.