Дитячi ситуацii

          Вихователька у дитячому садку допомагає хлопчику натягнути черевики... Він попросив допомогти і тут було над чим повозитись: черевики застрягли десь на півдорозі, і ні туди, і ні сюди... Коли вихователька нарешті натягла другий черевик, піт з неї лив градом. Вона готова була плакати, коли цей дрібний видав: "А вони не на тій нозі!".               
          Справді, правий черевик був на лівій нозі, а лівий на правій... Зняти черевики було не легше, ніж одягти... Вихователька ледве стримувала себе, натягуючи правий черевик тепер уже на праву ногу. І тут пацан оголошує: "Це не мої черевики!" Вона з силою прикусила язика, щоб не закричати йому в пику: "ЩО Ж ТИ РАНІШЕ мовчав???!!!"               
           І знову вона півгодини мучилась, намагаючись стягнути ці жахливі черевики. Коли їй це все ж таки вдалося, він сказав: "Це черевики мого брата. Мама змусила мене носити їх." Вихователька вже не знала сміятися чи плакати. Зібравши останні сили і терпіння, вона все ж таки натягнула черевики знову і запитала: "А де твої рукавиці?" На що хлопчик відповів: "Я запхав їх у середину черевиків..."