Не Лев

I. Начало.

Наші дні.  З днем народження, Сумчанко! Впевнений, вранці чи вечором, а може в обід, або цілий день – тебе будет приятно.
От, бачиш, пам’ятаю.
Далеко поготів, вже вдома, усміхнувся, згадуючи: завжди дуже зайнята, виправдано зверхня – нічого й нікого не помічаючи, вибирала якесь пиво чи слабоалкоголку. Перестрів тебе на райончику.
Саме це викликало усмішку. «Вона та сама, яку знаю».
Знаєш, напевно тобі буде дивно – а Я пам’ятаю тебе тоді, молоду, постійно старшу за мене. Це вабило.

Зміщення часів і можливостей. Між нами склалася ця суміш «могу і хочу» – антиподно синонімам та паронімам в наших життях. Симпатоніми? напевно.
Ти завжди була стала, така ж – на відміну від мого випадку.

Спочатку Я був початківцем. Зустрів Свою Мрію і здійснив її: тебе, Сумчанку, ставшою цією втіленою Мрією. Взяла і стала нею.
а більше і не треба було – зустріти і назначити. Все просто
Потім Початківцем якого ти позбавила страхів. Я перестав тебе побоюватися і переживати.
Потім, Я був слабовольним, залежним й нікакущим – не міг формувати власні дні та перспективи, взагалі. А ти ще була зі мною
Коли ці цєпі скинулися – тебе вже не було. І місце давно охололо і сексуальний наїдок давно-подавно щез: такий сильний, що аж рік не хочеш.
З нової ери, 2013-го, Від-Тоді, Я міг б здійснити, напевно, саме менше – 91% твоїх планів на мене і про Нас. Але не зіставилося: можливість-час-потенціал.
Навіть ніяк було розповісти про це. Хіба що на вулиці прокричати: Я тепер вільний і можу!.. Пізно.

II. Основа.

Насмішка. Невидиме глузування.
Приблизними словами по суті:
«Да, мне должно переспать с Ней, но это впервые. А ты, ты пиши мне смс, я отвечу среди ночи: как там у меня, получилось ли, хорошо ли мне»
Сказонул. Это Я понял только на днях – дошло до баранчика, когда фантазировал об СММ – взяло и припомнилось.
И когда в одной голове бурлило, в другой, на уме выскочило: Ого! – с удивлением и рассыпанными впечатленими, впрочем на кустах и травинках также.

Каким был – таким был.
В Истории со «Стуком», СММ – герой более со стороны; даже не знаю, как так получилось обнажиться перед Звёздочкой в своей прямоте и помыслах. Видно, такая она, так подействовала.
Для меня всё важно: что было тогда, все образы и мысли, все воспоминания: они живы и я их берегу.
Это не грешно. Это память дней и людей. Не всё и не всем  нужно это, но уж если выходит и мне важно – всё ЕСТЬ, на месте, знаете где искать: Облако. Шеврон.Книги.
Даже если об этом можно рассказывать лишь самому себе.

Интересно, любопытно, как такие откровения, знания, понимание выглядят со стороны Зироньки?
Тогда эти открытости в послеобеденных беседах не были или не чувствовались мною вызывающими.
Будучи предупреждена, собеседница с осторожностью и вниманием отнеслась к рассказу о «Взрослых вещах» моих положения дел.

Сумчанка Моих Мечт. – Лев. Старше. Состоялась. Фривольная. Предприимчива. Напорная.
Якщо ти в її полі – ти миша і прагнеш в її левові лапи.
Взагалі-то, Я – кіт, і мене дали Сумчанці.
Перефраз: А Я і не сопротівлявся (с) Лесь, «Васіліса Єгоровна і мужички»
Звёздочка. - 19 лет. Свободная, романтичная, искренне-влюбчивая. Не Лев.

III. Завершення

В любому випадку, напевно і в подальшому:
Нам всім порізно.
Назад не вернуся теперішнім, тепер – не поверну, не продовжу тодішнє. Все пройшло. Зіронька полетіла на свої орбіти, СММ – тепер лише сумчанка і в мрійливій пам’ятності.
Хотів би залишитися для більшості Вас: близький знайомий, може? – Напевно простіше: колись знайомий

Кожна з вас мені близька: хтось дуже, аж до тіла, до смаку, а хтось – до того, щоби викликати зворушливі сни
Задумав тему 8 серпня, коли нахлинуло, почав писати 10 серпня – відчув неймовірний поклик написати про СММ і все стосовне. Ейфорія спогадів вертає бувале в новий час.

2024-08-11

Произведение: СТУК: http://proza.ru/2023/06/02/1730
Облачный Диск: Шеврон.Книги: Облачный Диск: Шеврон Картини: