зам тки, 12 серпня 2024
Свіжість спогадів тримають 2ий десяток років
Біла футболка на прощання,
Гоління під Шакіру із червоно радіо-приймача
Пізній укол, виблаганий в медсестри
Останні настанови дідуся в п’ятницю
Пуста палата, місце у шкафа.
В моєї союзниці плаття - стилі леопарда
Лиш пізніше в мене буде подібна постіль
Путаюся з датами, коли це сталося:
Записані Смс не збрешуть
Зате Я пам’ятаю все до моменту дня.
Перед виходом – ми з нею довірливо спілкувалися
Без поняття, як їй дихалося, яким її буття було
Чи все одно – врядлі.
Я знаю, що Я цим грішу – згадую, як думаю.
Але інші про все це мовчать – тому маю право.
Навіть Квітонька, будучи чутливою, розумною й меланхолійною особистістю,
Признавалася, що різні детальності розбігаються й тікають від неї.
Що ж тоді про інших говорити.
Ну хіба що запитувати в таких же як Я.
Потрохи починаю правильно читати людей по їх імені,
По гороскопу трохи, соціонічних, Власних, типах.
Якщо хоч раз зустрів «таку ж» по типажу – ти абсолютно, абсолютно її знаєш, навіть краще за Неї саму.
Чим більше знайомий з Першим типом-зразком – тим легше буде з усіма іншими
По імені розуміти, трактувати – це як мати гарний розклад в Бридж чи ДеБерц. Відчуття – наче успіх у сні.
Трактування по гороскопу, сюди ж і карти таро в поміч, по знаку зодіаку – дуже переливається, грайливий, треба підхід.
Вибрати підходящі форми трактування поміж атласів – треба знати себе, трохи Ту людину, а решта – в підборі.
Китайский, Класичний гороскоп, місцева назва сузір’їв чи давногрецька, загально-європейська; підказки в додаткових назвах та їх варіаціях-трактуваннях… вдало підібраний символ – все розставить на свої місця, а потім продовження навичок, досліджень та пошуків.
10 серпня в мені аж палала ідея-нагадалка: написати, приурочити, відсвяткувати річницю… а порившись в записах, шукаючи зовсім інше, раптом виявив – а Вдавана річниця, д.н. – то через 10 днів іще, 20го. Зате, довірившися технологіям, відкрив знахідку і зберіг. Щастя.
І що мені далі робити? Остання із видимих цілей досягненна, раптово. Пів року вже збирався провірити номер майже 20 річної давності.
Все зійшлося.
Дякую ідолу Пантелемонівської церкви! Казав же, що він працює! В нього іще достатньо загаданої мною роботи. Але Важлива частинка вже здійснена.
Пам’ятайте: любі молитви та прохання – це добре, Всесвіт байдужий – тому дає всім все, без роздумів.
Але наші «тормози», заковирки, страхи – трохи заважають прискоренню всьому цьому.
Якщо можна і від нас залежить – будь ласка, доробіть.
Якщо номер лежав в мене 17 років, записаний на кривій бумажці, вирваній з викинутого давно записника з іншими номерами і ділов то «візьми-введи-звірся-а то й набери-напиши»!
Хуже не буде.
Вторгнення спустошило багатьох, хоча більшість чи майже всі з моїх знайомих, далеких і просто бачених – як завжди вижили і живіші всіх живих, що й не требувалося доводити. Така наша доля, Нас, мене з ними, єднає Спільність.
Тому про таких осіб Я навіть не парюся, що не провірю – у всіх норм.
І все ж, не всіх можу провірити. Тут вже третій рік Волшебства триває, а відчуття «доцільності» «актуальності» запитати чи все в порядку чи живі-здорові – втрачає сенс.
От якщо попаду в ато, будучи інвалідом – там і щезну, сподіваюся швидко.
Виїзджати з країни не бачу сенсу. Тут є за що жити, держава дає. А там – ху… до ю сінк ю а!
По правді, вже не бачу сенсу і тут. Я люблю, обожнюю любимі свої місця, свого житія – але тут мені не дадуть жити, огиджують, спотворюють їх своїм когутством, притиренністю, дибіляцтвом, колгоспництвом, тупістю.
Краще вже десь, за 10 доларів в місяць поживати і пам’ятати і берегти пам’ять про своє любиме та важливе.
Як про Таню, про яку Я написав все-все і щоби не втратити її дивовижність – порвав всі зв’язки з нею, абсолютно
Тепер вона тільки в моїй книзі і пам’яті. Мається на увазі подвійна книга «Зустріч буде».
От щодо нашої з нею зустрічі, повернення Її в мою реальність – в Ідола найскладніша робота буде, так думаю.
Йому видніше
Ідол – виконує бажання, будь-які
Чорний Лебідь – Сила-оберіг, Покровитель. Ангел Пагуби, а Я возомнив себе його представником.
Мене не стане – не стане нікого й нічого, бо я побачу вже інші альтернативи та можливості. Без цих всіх, бідолашних істот люднів.
Ссыль/Посилання на книгу:
Свидетельство о публикации №224081201656
Тяжело, конечно тяжело.
Артемидия 13.08.2024 14:24 Заявить о нарушении
Или из контекста взято что-то конкретное?
Шеврон 13.08.2024 14:32 Заявить о нарушении