Кузька, Рыжий и августовские чудеса

Ранок був чудовий, дзвінкий від пташиного співу; здавалось, повітря наповнене радістю і щастям. Заспаний Кузька тихенько будив кота, бо ж вони збиралися піти з приятелем Серпнем зустрічати схід Сонця. Рижий, позіхаючи і кутаючись в свій пухнастий хвіст і високо піднімаючи лапи, ступав по стежці за Кузькою. Над луками ще стелився нічний туман, нервово очікуючи, коли зійде Сонце і йому, туману, доведеться зникнути до наступного вечора. Він ще намагався налякати і обдурити своїми примарними образами двох друзяк, які сміливо і впевнено прошкували по стежині через луки.
Біля річки їх вже чекав Серпень, загадковий шатен з зеленими очима. Хоча чого з зеленими? Сині очі усміхаються, сині з золотими іскорками. Як таке може бути, питаєте ви? Серпень же чарівник, він легко може перетворитися з зеленоокого шатена в  синьоокого блондина або кароокого рижого.
"Ви якраз вчасно",- посміхнувся Серпень до друзів, бо на рожевому небі вже з'явилися перші золоті іскри-відблиски сонячних променів. Туман невдоволено скривився і зник, залишивши після себе легку росу, яка ніжно виблискувала на траві і скоро теж зникла під теплими сонячними пальчиками.
"Ну, тепер можно і поснідати ",-Серпень повів приятелів до хатинки під старою ялиною.
Мама-Мишка в білому фартушку вже чекала друзів за накритим столом на свіжому повітрі, бо ж Літо, гарно і пташки співають. Снідання пройшло весело і по-домашньому затишно, смачні сирники і млинці всім дуже сподобались.
Після сніданку Серпень загадково посміхнувся і пообіцяв друзям ну дуже великий сюрприз, а зараз" ну просто необхідно попрацювати". Ну як можно відмовити другові? І в гарному настрої весела компанія почимчикувала на город, де червонобоко вигріваються на сонці помідори і визирають з-під листя зелені огірочки, а величезні круглі гарбузи поважно виблискують крутими боками, а кавуни і дині тихенько набирають соковитості і солодкого смаку.
Спочатку огірки." Ой, ці хитрі огірочки граються в схованки",- сміється Серпень і зриває черговий колючий плід, який видерся аж на самий верх дерев'яного стовпчика. "Треба уважно дивитись, бо ж огірки майстри маскування ",- поважно промовив Кузька і ще один огірочок ліг в кошик.
Огірки зібрали, трохи можно перепочити і випити по молочному коктейлю. Раз, два і у кожного в руках смачний напій в високих стаканах.
"Ну що, йдемо далі?",-запитав Серпень і ось вони біля помідорної грядки. А там-Кузька аж очі заплющив-таке розмаїття кольорів, що не знаєш, які збирати першими: рожеві круглі, рожеві продовгувасті, червоні взагалі різних відтінків, навіть жовті сонячні помідорчики посміхаються з кущів. "А що це за ягоди?-,Рижий зупинився перед високими кущами з маленькими червоними краплями. "Так це ж помідори такі, черрі називаються",-пояснив всезнаючий Кузька. Збирали, складали,  куштували помідорчики і ось великий кошик красиво стоїть на лаві під яблунею-буде і томат, і соуси.
А як же без фотосесії? Звичайно, друзі влаштували чудову городну фотосесію з огірками,  з помідорами,  Кузька верхи гарбузові, Серпень дивується, який величезний цар-гарбуз, Рижий обіймає червоного гарбуза. А як же не спробувати солодку диньку? Кузька розстелив скатертину на галявині і духмяний аромат спілої дині запросив на частування і Їжака, і Білок, і навіть Сороку з Дятлом. Ох і смачна диня, зігріта Сонечком, аж тане в роті. У Кузьки і руки і щоки в солодкому сиропі,  кружляють біля нього Оси, намагаючись скуштувати. "Тихо, друже, не махай руками, я їм зараз окремо шматочок покладу",-турботливо сказав Серпень і Оси, подякувавши, полетіли ласувати на окремий пеньочок.
Ой, всі наїлися, насміялися, нафотографувалися, а головне-попрацювали, тепер відпочинок, вечеря, а далі-обіцяний сюрприз.
Серпень же не тільки Господар-Садівник і Городник, він ще й Фантазер, Романтик, знаний Парфюмер. "Ось дочекайтесь вечора і все побачите",-посміхнувся Чарівник.
А ввечері, коли повернувся Туман, потираючи задоволено руки, коли на своїй колісниці виїхав усміхнений Місяць, коли Цикади почали свій концерт і аромат серпневого вечора ніжним шлейфом обійняв все навкруги...почалося диво...
"Подивіться на небо",- прошепотів Серпень і махнув рукою, а там..."справжній зоряний дощ",-заворожений Кузька не міг відвести погляд, а зелених очах кота відзеркалювались яскраві зорі, що падали золотими діамантами на землю.
"Як же це фантастично!",-в один голос пропищали Мишенята і малі Білочки, яким дозволили не лягати спати рано.
Друзі сиділи на галявинці біля яскравого вогнища, пекли картоплю, смажили сало на паличках, згадували, лякали одне одного страшними історіями і всі були щасливі. А потім...потім Кузьці і Рижому всю ніч снилися зорі, що сміялися і танцювали з ними вальс.