Подавать девочке пальто - зачем?

Навіщо подавати дівчинці пальто

Одна мати вирішила, що треба навчити свого сина подавати дівчаткам пальто. Мамі подобалося, коли про неї дбав тато, і вона хотіла виростити сина таким самим уважним чоловіком.
Але син багато чого не розумів.
– Ма, – питав він, – чому дівчинці треба подавати пальто?
– Їй буде приємно.
– А якщо в неї куртка чи шуба?
– Все одно подавай, – терпляче відповіла мама.
– А треба подавати лише тій, яка мені подобається? А решті не треба?
Мама не знала, що відповісти, й покликала на допомогу тата. Той посміхнувся:
– Сам вирішуй, дивлячись на ситуацію.
Хлопчик намагався зрозуміти: а як влітку, коли дівчатка курток не носять? Що тоді подавати? Та вже не питав, щоб не набридати батькам.
У шкільному гардеробі, де він спробував здійснити мамині поради, однокласники гигикали. Мабуть, мами їм нічого не пояснювали. Але минув час, і хлопчик зрозумів: треба і пальто дівчинці допомогти надягти, і руку при виході з тролейбуса запропонувати, і двері в метро притримати.
Бо не має значення, що ти для неї робиш. Головне – просто не забувати про неї піклуватися.

..............................................


Одна мама решила, что нужно научить своего сына подавать девочкам пальто. Маме нравилось, когда за ней ухаживает папа, и она хотела вырастить сына таким же внимательным мужчиной.
Но Петя многого не понимал.
– Ма, – спрашивал он, – а почему девочке нужно подавать пальто?
– Ей будет приятно.
– А если у нее куртка или шуба?
– Все равно подавай, – терпеливо отвечала мама.
– А нужно подавать только той, которая мне нравится? А остальным не надо?
Мама не знала, что ответить, и позвала на помощь папу. Папа улыбнулся:
– Сам решай, смотря по ситуации.
Петя старался понять. Он продолжал думать: «А если лето, и девочки курток не носят? Что тогда подавать?» Но уже не спрашивал, чтобы не надоедать родителям.
В школьном гардеробе, где мальчик пытался следовать маминым советам, одноклассники хихикали. Наверное, мамы им ничего не объясняли. Но прошло время, и Петя понял: нужно и пальто девочке помочь надеть, и руку при выходе из троллейбуса подать, и дверь в метро придержать. Потому что неважно, что ты для нее делаешь.
Главное – просто не забывать о ней заботиться.

(из старого)