***

Автопортрет
 
И кто теперь с нас спросит за грехи ?
Кто за ошибки цену нам назначит ? 
А то добро, что отдавали мы, 
Оно ведь тоже, что-нибудь да значит.
.....................................

Вместе со мною плачет дождь....

Разом зі мною плаче дощ: 
"Не склалось, бо не судилось..." 
А вітер завиває у вікні:
" Він ходить десь по світі, просто, ви ще не зустрілись."
І так набридло все - дні змінюються ночами, 
тікають весни вдалечинь, залишаються лиш осені...
І знов стукоче дощ в мої шибки, із звичними словами...
І так набридло все що... 
захотілось поділитись з вами...


Рецензии