Шкодина

           У нашому дитинстві не було багато з того, що мають діти та онуки зараз. І ми були інші. Я хоч і була позитивна у всіх відносинах, вчилася чудово, маму слухала, виконувала та вирішувала господарські справи, але шкоди робила чимало.
           Довго, цілий місяць, будучи вже першокласницею, я виношувала, зроблене мною ж таємне відкриття: якщо радіоточку включити в електричну мережу, куди включають радіолу, то тоді теж можна буде перемикати її на різні хвилі-програми, які захочеш, а не слухати одне й те саме... Своїм "відкриттям" я ні з ким не ділилася..., поки досліди не провела. Я думала: ну чому ніхто з дорослих до цього не додумався?
           Нарешті настав день втілення у життя моєї таємниці. Вибрала момент, коли вдома нікого не було, радіоточку включила в електромережу і сиджу в очікуванні...
           Стало знайомо тріщати всередині приймача, отже процес пішов, так було і при включенні радіоли, почала крутити перемикачем, але чомусь побачила дим і запахло "смаженим". На додаток до цього в будинку згасло світло, а кімната, де я це проробляла, наповнилася неприємним запахом паленої пластмаси. Повісила на місце радіоприймач, але там він теж уже не працював. Відкрила кватирку, провітрила кімнату, тобто заміла сліди свойого вчинку.
           Не збагну звідки вітчим про це дізнався, кричав на мене, що я - шкодина, не тільки радіо спалила і залишила свій будинок без освітлення, але завдала шкоди всьому селу, бачиш, мовляв, лампочки на стовпах не горять. Справді, не горіли. Просто ще не потемніло... Їх ніхто не ввімкнув.