Випросив

         Коли старшому синові виповнилося років шість, він спантеличив нас бажанням мати брата і тільки брата. Розмови на цю тему були постійними. У нас була своєрідна "відмастка", щоб його заспокоювати. Я спокійним голосом, дуже правдиво, намагалася роз'яснити ситуацію, мовляв, на нашому майданчику у дев'ятиповерхівці – 8 квартир, у кожній родині є діти, але що цікаво хлопчиків було по одному, а у кого дівчатка – по дві. Кілька років ця теорія, підкріплена зовсім випадково практикою, спрацьовувала, поки, одного прекрасного дня, не зазнала краху. Це моя сусідка Валентина, не знаючи моєї "теорії", зважилася на другу дитину, маючи сина, і народила хлопчика.
          Прибігає захеканий син із вулиці і, захлинаючись, кричить прямо з порога: "А в інших, ... нормальних батьків, вже другий хлопчик народився, а ви мені кажете!!!"
           Довелося таки поступитися. Звісно,коли син є, хочеться донечку. Ну, не тут-то було. Говорять у народі: кого просить старша дитина, той і народиться. Виплакав і вимолив наш первісток собі братика..., молодшого на 9 років.