Дитячi витiвки

             На столі в залі скільки себе пам'ятаю, красувалася товста, золотаво-бордового кольору, скатертина. І дубовий стіл, і скатертина татові видали при заселенні будинку, виділеного йому, як дільничному міліціонеру нашого та прилеглих сіл. Одного разу, граючи з лезом, я ненароком провела по скатертині і на місці порізу вийшла чудова квітка, тканина так химерно вивернулася в тому місці. Мені захотілося прикрасити скатертину такими незвичайними квітами і я акуратно зробила порізи ще у кількох місцях. Не зрозумію: чому мамі ці квіти не припали до смаку. Вона тільки журилася: "Це ж пам'ять про тата!"

            *****

             Якось я вставила лезо між зубцями гребінця і вирішила собі "зачісон" зробити. Зачісувалася я довго і дуже ретельно, перед дзеркалом, чомусь волосся випадало клаптями. Потім тривалий час довелося його відрощувати. Зачіска не вийшла, та й перукар із мене... теж.

            *****

            Я в дитинстві була забіякою! Але завжди билася за правду. Я захищала свою молодшу сестричку Оленку, вона страшенно кусалася, як тільки обзавелася зубками. Не можу зрозуміти чому? Усі сусідські та дитсадкові діти були перекусані нею. Навіть мені вона напередодні початку мого шкільного життя так вкусила праву руку, що назавжди залишився шрам, завдяки якому я легко запам'ятала, де право, де ліво. Варто було лише подивитися на якій руці лишилися гостренькі зубки. Сестра кусалася, її били за це, а я бігала бити кривдників.               
            Особливо діставалося дітям нашої сусідки-вчительки Ніни Іванівни. Їх було троє: дві дівчинки Таня і Люда, та хлопчик Сергій. Коли Ніна Іванівна почала у нас, у п'ятому класі, викладати історію, мені все здавалося, що вона знала про це і помститься мені поганою оцінкою за побиття своїх чад. А може, й не знала. Принаймні постійно ставила п'ятірки.
            Олена кусалася довго, до 5-6 років. Відучив її від цього випадок. Якось у поїзді, вона вкусила дівчинку, мама якої, недовго думаючи, вкусила її. Тільки відчувши біль, вона зрозуміла, що не варто цього більше робити і як рукою зняло... Дивно, мій старший син теж деякий час кусався в дитячому садку, так батьки одного разу заявили йому: "Якщо не залишиш у спокої наших, покусаних, дітей, ми всі зберемося і покусаємо твою маму". Він мене, мабуть, пожалів... більше не кусався.

           *****