Кузька, Рижий подарунок для королеви

Жовтень, яскравий шатен з очима, що змінюють колір в залежності від настрою-сьогодні вони були кольору стиглих каштанів-весело насвистував легковажну мелодію і чекав друзів на тортик з гарячим шоколадом. Кленовий різнобарвний листочок, на якому написано:" На вас чекає приємний день" хлопці отримали від розбишакуватого розхристаного, бо по дорозі трохи довелось побитися, горобця. Листок майже не постраждав, а у листоноші стирчав чуб. Кузька, бо ж він домовий і помічник, причесав малого і дав жменьку соняшникового насіння. Друзі взяли з собою гарний настрій, фотоапарат і почимчикували до старої ялини.
Мама Білка допомогла Жовтню з обідом, бо ж як вона сказала:" Тортик тортиком, а від смаженої картоплі з опеньками ніхто не відмовиться ". Стіл накрили на свіжому повітрі, бо ж хазяїн постарався і погодний перемикач показував сонячну погоду. Картопля пахла на весь ліс, а опеньки збирали всі гуртом: і малі Білченята, і Зайченята і навіть малеча Мишенята, хоч і страшнувато їм було, але під наглядом старших принесли трохи пузатих грибочків в маленькому кошику. Торт готував Жовтень, вклавши в нього всю любов і турботу, прикрасивши  горіхами і сушеною полуницею.
Обід вийшов чудовий! Наїлися добряче. Рижий навіть збирався подрімати, але наш Чарівник нагадав про сюрприз і у кота заблищали очі-сюрпризи, приємні, звичайно, він любив.
Жовтень змахнув чарівною паличкою і ось перед усміхненими приятелями вже стоїть карета, прикрашена стрічками і осінніми квітами. "Їдемо в парк",-промовив наш Маестро і запросив усіх до карети. Радісні малюки заплескали в долоні-уроки зроблені, завтра вихідний в лісовій школі, можно і погуляти.
В парку Жовтень дістав зі своєї чарівної скриньки мольберт, палітру, фарби і пензлі, надягнув берет яскравого кольору і недбало накинув шарф-він же Художник! Творчий процес розпочався і вже берізка кружляє в золотій сукенці, а горобина хизується своїми бусами, клен отримав свій строкатий костюм, над створенням якого Жовтню допомагав працювати Кузька. У Рижого зарябіло в очах від цього яскравого фейєрверку фарб і нарядів. Він влігся на теплій лавці і тихенько дрімав, поклавши голову на лапи. Малі Білченята бігали наввипередки по парковим доріжкам, Мишенята збирали каштани і жолуді:"Гратися взимку",- пояснили вони. Кузька, вимивши руки від фарби, запропонував:"А давайте приготуємо сюрприз для Осені!" Жовтень, примруживши очі, сказав, що бачить Матінку-Осінь в золотій короні з найкращого листя. А щоб подарунок вийшов справді найкращим, треба спочатку зробити ескіз і Жовтень, бо ж він Дизайнер, легкими рухами накидав...це було  прозоре і невагоме творіння...те, що потрібно для дарунка Королеві.
Всі дружно почали збирати листочки, вибирали найкращі-золоті з червоним, напівпрозорі, що здається, задзвенять від найменшого дотику...Жовтень прискіпливо відбирав, дофарбовував, вплітав березові сердечка, елегантні калинові і мереживні горобинові. Корона готова! Примруживши одне око, Жовтень роздивлявся чарівне творіння...Не вистачає дрібнички, чогось такого..."Щоб ви без мене робили",- промуркотів Рижий і простягнув Жовтню чудову брошку з трьох горішків, елегантну і милу.  Висунувши кінчик язика, наш Дизайнер прикріпив горіхову прикрасу в центр діадеми і вручив подарунок Королеві. Осінь була у захваті! Вона кружляла біля дзеркала, яке Жовтень дістав зі своєї скриньки і не могла намилуватися собою.
А друзі...вони вже летіли в чарівній кареті додому, бо ще треба зазирнути до річки, провідати Бобрів,  пані Видру, послухати цікаві "баналюки", які розкаже Жабеня, а воно їх знає багато, бо наслухалося від рибалок.
А над ними, низько-низько, прощаючись до весни, пролетіли Лебеді...