Рыжий, Кузька и фотосессия в парке

Жовтень з мольбертом і фарбами прогулювався парком в пошуках цікавих ідей і просто для задоволення.  День був наповнений тихим шелестом жовтого листя, блиском каштанів шоколадного смачного кольору, яскравими бусами, що Ювелір подарував Горобині і Калині.
Кузька з Рижим-аякже, куди ж без них-розважалися грою в схованки, що в кота виходило значно краще, бо ж маскувався серед листя прекрасно.
Минулого разу вони добряче заморились, бо ж пошуки опеньків, а вони таки знані майстри маскування,  це заняття не з легких,  ну, так думав кіт. Тож сьогодні друзі вирішили відпочивати,  гуляти. Хто сказав, що так теж можно заморитись? Та ви, мабуть, ніколи в житті не ходили по лісу з важкими кошиками.
Раптом Жовтень зупинився і прошепотів любителям поборюкатися і пошуміти:"Хлопці, ану тихенько. Он бачите?"-і показав очима кудись вперед. Кузька глянув і з загадковою посмішкою дістав фотоапарат.
Друзі тихенько присіли під кущем ліщини і слухали останні новини, якими ділилися Білка з Синицею. Вони обговорювали Дятла, який своїм ранковим стукотінням будить всіх в парку, брехливих Сороку і Сойку, які роздзвонили всім, що зими не буде, Білка похвалилась своїми запасами, а Синиця похвасталась, що знає місцинку, де завжди можно пообідати і повечеряти і ти, подруго, теж приходь.
Щебетухи так захопилися, що не помічали нічого навкруги, а Кузька, користуючись моментом, влаштував їм суперську фотосесію, пообіцявши найкращі фотографії подарувати своїм моделям. Білка аж зашарілася від того, що її назвали моделлю, а Синичка навіть заспівала пісеньку на честь видатного фотографа. А Рижий, запитаєте ви, невже Рижий залишився без фото? Ну, звичайно ж, ні! І Рижий, і Жовтень,  і Кузька,  і балакучі Сойка з Сорокою і Дятлом, всі позували і раділи теплому чудовому дню.
Додому поверталися з купою вражень, радісні та щасливі. А мама-Мишка вже приготувала смачну вечерю і чекала всіх за накритим столом.
Жовтень дістав з кошика гірлянду з горіхів і жолудів,  шифонову туманну накидку і флакончик неперевершеного вечірнього аромату...
В хатинці довго чувся веселий сміх, друзі, перебиваючи один одного, розказували мишачому сімейству про свої пригоди. Малі Мишенята реготали, хапаючись за животики, поки мама не вклала їх спати.
Романтичний вечір зазирав у вікно і трохи заздрив, аж поки Жовтень і його не запросив на вечерю.
Не будемо їм заважати...