Доля ангела

Хочу я рыбы... с океана!
Желаю мяса... без обмана!
Желаю радости... подольше!
Хочу я счастья, да побольше!

Я таскал твой толстый ранец
до восьмого класса!
Пригласи на "белый танец"!
Я торгую мясом!

В восьмидесятые годы, да и позже близость к производству и хранению пищевых продуктов всячески приветствовалась!

В широких народных массах...

При хранении и транспортировке любого груза происходит усушка и утруска...

Происходит испарение и уменьшение объёма! И хоть бы что вы не взяли!

Хоть деньги, хоть вино, хоть мясо, зерно или нефтепродукты!

Иногда даже целые составы железнодорожные пропадают с нефтью! Это и есть "Доля Ангела"!

История знает такие примеры! А потом прямой путь в губернаторы и мэры!


Хочешь денег на кармане - тихо мафиозь!
А патронов нет в нагане - стройки заморозь!
Я в молодости подрабатывал на мясокомбинате, после лекций в институте...

Приходил с паспортом после обеда и начинал разгрузку вагонов с половинками коровьих и свиных туш на крюках. Мы также выгружали блоки замороженного мяса в огромные тележки, еле передвигающиеся по неровному покрытию мясокомбината.

Весь асфальт был щербатый, с выйeбанами... Да, я не оговорился!

И вот таким образом мы набивали тележки из вагона и пёрли их по цехам на разделку. В наши функции входило ещё и развозить по разным цехам разные сорта мяса. А в цехах стояли огромные столы из нержавейки и мясорубки размером с комбайн! Мы работали весь день и всю ночь без сна до пяти-шести утра.

Вся одежда пропитывалась оттаявшей кровью от мороженного мяса и потом долго воняла.

Натруженные мышцы от разгрузки вагонов болели неделю. Причём авторитетные татуированные мужики нам только нагружали тележки из вагона, а мы делали всё остальное! Дедовщина!

Но, самое приятное, что здесь работали такие девушки!

Ой! Если бы я был людоед, то их бы кушал на десерт!

На загляденье - кровь с молоком!

Все розово-румяные, с чувственными губами и здоровым юмором. Я бы на всех женился!

В отличие от наших бледных студенток - синих чулков, питающихся по-вегетариански!

С заедами в уголках ртов, прокуренных, анемичных и в очках.

Мы свободно перемещались по мясокомбинату и заходили в разные цеха.

Мы могли взять любые готовые колбасы, висевшие на верёвочке.

Но с завода выносить было нельзя. Строго и категорически!

Хотя, если честно, бывало! У постоянных работников была прикормлена охрана.

И после смены они выносили на теле кусочки дорогущей нарезанной колбасы, спрятанные по карманчикам как марки в кляссере...

А коньяк, предназначенный для производства колбасы выпивали на работе...

Территория охранялась служебными собаками и колючей проволокой.

Один супержадный дурак выносил на себе нарезанное мороженное мясо и заработал гломерулонефрит с почечной недостаточностью.

Он часто говорил:

- Если я не украду за смену хотя бы на червонец, то спать не могу спокойно!

Теперь он уже давно на том свете... спит спокойно!

Девушки-красавицы в цехах готовили нам тушёное мясо в огромных корытах из нержавейки с луком и приправами!

Да так вкусно!

Мы наедались мяса на целую неделю! И я потом долго сидел на безмясной диете ...

Вот это мясоедение и называлось - "Доля ангела".

А те татуированные красномордые мужики и мы, студенты, были "ангелами"!

Рядом находился и рыбный комбинат. Когда не было работы на мясе, мы волоклись туда рыбкой разговляться!

Надо же разнообразить пищевой рацион!


А на винных заводах в погребах хранятся бочки с коньяками и цистерны с вином.

Это божественный нектар, священная кровь для причастия!

Это дар богов виноделия Вакха и Дионисия...

Так вот, эти напитки хранятся под пломбами. Комар носу не подточит!

Не отсосёшь! Не отхлебнёшь! Даже не нюхнёшь! Твою ёж!..

Но, это на первый взгляд! Надо просто дружить с пролетариатом!

Жить захочешь - придёшь!
И дырочку найдёшь!
Вот работники и освоили, как можно легко напитки отсасывать!

Но это - профессиональный секрет!

Так вот, пропажа вина называется - "Доля ангела"!

За каждый год хранения - потеря до десяти процентов от объёма!

Поэтому при выборах мэров... имейте в виду, что с каждым годом, за счёт "Доли ангела", мэр теряет до десяти процентов доверия!

Так за десять лет весь, на буй, испарится!

За счёт "Доли ангела"!


 2010 год

Публикация повторная
Мои книги юмора дешевле приобрести под заказ на сайте Ridero.ru





Частка ангела
(Переклад автора С.Б.Александров-Снігур)

Хочу я риби... з океану!
Бажаю м'яса... без обману!
Бажаю радості... подовше!
Хочу я щастя, та побільше!

Я тягав твій товстий ранець до восьмого класу!
Запроси на "білий танець"!
Я торгую м'ясом!

У вісімдесяті роки, та й пізніше близькість до виробництва і зберігання харчових продуктів всіляко заохочувалась!

В широких народних масах...

При зберіганні і транспортуванні будь-якого вантажу відбувається усушка і утруска...

Відбувається випаровування і зменшення обсягу! І хоч що б ви не взяли!

Хоч гроші, хоч вино, хоч м'ясо, зерно або нафтопродукти!

Іноді навіть цілі склади залізничні пропадають з нафтою! Це і є "Частка Ангела"!

Історія знає такі приклади! А потім прямий шлях у губернатори і мери!


Хочеш грошей на кишені - тихо мафиозь!

А патронів немає в нагано - будівництва заморозь!

Я в молодості працював на м'ясокомбінаті, після лекцій в інституті...

Приходив з паспортом після обіду і починав розвантаження вагонів з половинками коров'ячих і свинячих туш на гаках. Ми також вивантажували блоки замороженого м'яса у величезні візки, ледве пересуваються по нерівному покриттю м'ясокомбінату.

Весь асфальт був щербатий, з выебанами... Так, я не обмовився!

І ось таким чином ми набивали візки з вагона і перли їх по цехах на розборку. У наші функції входило ще й розвозити по різних цехах різні сорти м'яса. А в цехах стояли величезні столи з нержавійки і м'ясорубки розміром з комбайн! Ми працювали весь день і всю ніч без сну до п'яти-шести ранку.

Весь одяг просочувалася відталої кров'ю від мороженого м'яса і потім довго смерділа.

Натруджені м'язи від розвантаження вагонів хворіли тиждень. Причому авторитетні татуйовані мужики нам тільки навантажували візки з вагона, а ми робили все інше! Дідівщина!

Але найприємніше, що тут працювали такі дівчата!

Ой! Якщо б я був людожер, то їх би їв на десерт!

На диво - кров з молоком!

Всі рожево-рум'яні, з чуттєвими губами і здоровим гумором. Я б на всіх одружився!

На відміну від наших блідих студенток - синіх панчіх, що харчуються по-вегетаріанськи!

З заїдами в куточках рота, прокурених, анемичных і в окулярах.

Ми вільно переміщалися по м'ясокомбінату і заходили в різні цехи.

Ми могли взяти будь-які готові ковбаси, що висіли на мотузочку.

Але з заводу було виносити не можна. Строго і категорично!

Хоча, якщо чесно, бувало! У постійних працівників була прикормлена охорона.

І після зміни вони виносили на тілі шматочки дорогою нарізаної ковбаси, заховані за карманчикам як марки у клясері...

А коньяк, призначений для виробництва ковбаси випивали на роботі...

Територія охоронялася службовими собаками і колючим дротом.

Один супержадный дурень виносив на собі нарізане морожене м'ясо і заробив гломерулонефрит з нирковою недостатністю.

Він часто говорив:

- Якщо я не вкраду за зміну хоча б на червонець, то спати не можу спокійно!

Тепер він вже давно на тому світі... спить спокійно!

Дівчата-красуні в цехах готували нам тушковане м'ясо у великих ночвах з нержавійки з цибулею і приправами!

Та так смачно!

Ми наїдалися м'яса на цілий тиждень! І я потім довго сидів на безмясной дієті ...

Ось це м'ясоїдство і називалося - "Частка ангела".

А ті татуйовані красномордые мужики і ми, студенти, були "ангелами"!

Поряд знаходився і рибний комбінат. Коли не було роботи на м'ясі, ми волоклись туди рибкою розговлятися!

Треба ж урізноманітнити харчовий раціон!


А на винних заводах в льохах зберігаються бочки з коньяками і цистерни з вином.

Це божественний нектар, священна кров для причастя!

Це дар богів виноробства Вакха і Діонісія...

Так ось, ці напої зберігаються під пломбами. Комар носа не підточить!

Не отсосешь! Не отхлебнешь! Навіть не нюхнешь! Твою їжак!..

Але це на перший погляд! Треба просто дружити з пролетаріатом!

Жити захочеш - прийдеш! І дірочку знайдеш!

Ось працівники і освоїли, як можна легко напої відсмоктувати!

Але це - професійний секрет!

Так от, пропажа вина називається - "Частка ангела"!

За кожен рік зберігання - втрата до десяти відсотків від обсягу!

Тому при виборах мерів... майте на увазі, що з кожним роком, за рахунок "Частки ангела", мер втрачає до десяти відсотків довіри!

Так за десять років весь, на буй, випарується!

За рахунок "Частки ангела"!


2010 рік