Явлення, придуманий сон

РОЗДІЛ 1

Досі не може забутися сон, де мені прийшлося взяти на поруки малий гарнізон, створений навмисно для мене.
"Черешок" - малий гарнізон інтерактивного характеру дії; створений навмисно, щоби заткнути мене і відправити світ-за-очі, а точніше в Коси-на-дьні.
Звання в мене не було, окрім свого псевдоніму, та відповідальності. От і вийшло поручний Шеврон. І мене це влаштовувало , абсолютно.
Вряди-годи ставалося, щоби позивне (ми заборонимо цей свавільний звичай) було доречним, пасувало д-ті, психічному здоров'ю і було прийнятним самій людині.

А, так - ніяких солдафонів, -щини. Армія - це робота, а для роботи наймають людей і помітьте: не "набирають". Наймані воїни - найкращі та найбезпечніші для всіх сторін люди і самі путящі.
Завжди мріяв побути в Ставі.
Привезли мене туди ледь не з порогу дому. Ледь встиг набрати смачних ніштяків для підлеглих, своїх "менших". За дві години льоту на гвинтокрилі, Я встиг передати прчаткові розпорядження та навіть написати вірш, почитати Декарта та щоденник Ер.Гевари, занотовуючи думки по ходу осмислення тексту;
всі мої менші теж повторюють за мною, як і Я за кожним, в кожного є чомусь вчитися: хтось споваджує вас на якусь смакоту-як ритуал, хтось вміє плести корзини всякі чи, ну дуже дохідливо, за пів години робить з неука по електриці, типу мене, в толкового майстра, з перспективою розвитку навичок, ну і решта підміток - які можна взяти на ум, якщо мудрість для тебе не останнє слово.
Виховання, самовиховання - процес тривалий та еволюційний, це щоразу завоювання, це здобутки
В конфліктах, помилках та їх визнанні, в образах, наїздах, зневазі, паплюженні твоєї моралі і публічного - може народитися повага, гідність, цивільна повага. І це все про людину, уявити тільки !
Мене вже чекали. Зібралися на кампусі.
Хто чим займався, але уважними вухами реагували на початок Інформативу
- Всіх вітаю! Судячи з усього, ви всі тоже недавно з'їхалися. Тож тепер розкажіть про це.
 Підніміть руку, кому було проблемно вибираться з дому сюди? – 8 чоловік, ага! І що ви маєте на увазі під цим,
Дель-Аві, розповідай.

Дель-Аві, їв жарену рибу, хек, витерся, вмостившися на стільці спинкою до себе почав ділитися
- ну не давали їхати домашні, я розстроївся і іще дужче захотів піти, чим більше мене стримували – тим дуже я впадав в азарт.
Перед цим. В комнаті, довго думав: а воно мені треба вообще? Ну потом порівняв сірість буденності з нашими общими зборами, спілкуванні в колективі, радість від дівяльності, радість від того, що я зміг піднятися і побороти все те, що стопорить мене – буденність.
Ну а в дорозі – як в дорозі, такі собі ощущенія, воказльно-попутні.
- Дякую тобі. В остальних похоже, да?
Рука із залу з неголосним викриком: нужно уточнить, тут в мене обіщаніє нарісовалось!.. Це був один із двох, тої решти, в якої не було проблем в дорозі. Все це Я бачив як на долоні, все це було ясно. На 8-мох плани вже були построєні, вони вже і так знали. Все-таки Мій колектив.
Для двох – на двигалися другі ідеї
- Ну , слухаю! – відповідаю, як втомлений.
- Я пообіцяв сім’ї що сфоткаюся з Ним. А Він, показує на Хім’а, хоче взять інтерв’ю, на відео записати.
- Думаєте, що ваша везуха довезе до Нього? Ви ж знаєте, Я казав всім: хто відчуває «тертя» - в того домовленість з невзгодами. Тобто Їм, ледь киваю, маючи на увазі 8-х, брешуть чи прибріхують, чи по правді – Їм можна. А їхня чесність з собою… щитана вже, Небом…

- Хтось бачив згущонку? Де Згущонка?
Друже Ернесто щось вишивав на штанях.
- Пане, Ви напевно брали згущЕнку?
- Брав. Напевно, вона комусь пригодилася?
- пригодилася.
- і, напевно…що це за полотенця?
- А, забігався тут, це ж ваші! Тепер ваші!У вас тут не гори, не джунглі, не грязі морські – а всі свині-свинські.
Будь вони в мій час та ситуації – я би даже похвалив і всі полотенця птичкам на гнізда би оставив. Но тепер всьо іначе. Чистота наше всьо, в тому числі…
(викрик із закутків хати) – ****ь!.. – Товариш Хоче давив мобів в «Танках». Наш Парторг. Такий парторг

2
Пространственно-часовий перенос сотворив диво.
Мало того, що Вживив дух Ернесто Гевари назад, скопіював його тіло по його менталітету, як і був – так і задарив йому мовні адаптації. Мовні дари, знання і спілкування на здешньому, як ми поняли: Йому далися по принципу найбільших вражень та ціннісного відбитку від країн, де він перебував в Свій Життєвий Час. Французська, сяк-так-но понятна англійська, російська й українська

РОЗДІЛ 2

1.
Вернувшися з Кубанщини, кожен з нас написав доповідь-рапорт , Я теж, як і мої два прогульщики; товариш Че, на наше прохання,  теж написав свою укорочену версію рапорту, вері стисло

Рапорт Че:
«Зустрів радісно, хлопці хороші, ніхто не злякався, я почувався стабільно, голодний, голодний до знань, приїхали без пригод і "без задніх ніг", перехід дався виснажливим. Прошу прислати мені в якості побратима та політрука товариша Хосе, координати знає Шеврон»
2.
Знаєте, чули: бувають такі блукаючі поля, місця, які з'являються секунд на 15.
Такі виникнення та блукання між просторами й часом – це все потреби й необхідність Геї-Землі вирівняти критичні ділянки простору-буття, для подальшого перебування на плаву.
Коли човен, судно піднабирає – його вичерпують, коли черепаха стратила повітря – вона піднімається на поверхню.
І здається мені, що Та Черепаха, на якій пливе Земля – не зовсім і придумана.
Відкриваються Місця, проходи – і люди, навіть люди, ці суєтні та біологічні потрапляють в інші часи, а звідти – навзаєм: подібно як при шитті – коли голка повертається, але продівається не на тій самій дірці, місцині.

Ми не знали...ні. Я тільки чув про випадок. Коли знаєш про один випадок – значить існують і схожі. Переходи бувають дуже болісні.
Люди-приймачі свідомості, душі та духу з іншої сторони, на той час вже мертві;
біологія – то ніщо, але факт триєдиного переносу заставляє все переглянути та багато-чого обміркувати.
- Як в Ернесто вийшло – з’явитися тут повністю новим і в тій проекції, якою він сам себе пам'ятав, сприймав – було викликом для моєї думки. Хоча, вже згодом, зворотні міркування, протилежно-відштовхуючі аргументи все поставлять на своє місце;
- і чи був біль та дике роздирання в думках, свідомості – поки ненаважувався запитати;
- ми ж тільки-тільки ввійшли в контакт та як тиждень знаємо про Його очікування на евакуацію; він перебуває на квартирі близько двох тижнів, тут же і виявив себе.

"Відчуття були, не ті –  Коли прокинувся від сну, а ближче до - Наче занурився під воду і винирнув, цей приклад подібний й тому, коли ви сонні, відчувате – як світло ліхтаря чи керосинної лампи опускають десь униз... Від чого ваш сон одразу міцнішає, ваше самозабуття, відповідно – і в зворотьому ефекті. Скоріше всього, саме цей ефект Я відчував при "пробудженні". Але я не дрімав. Було: Наче ввійшов сюди – "знайшов" себе вже серед хати.
- Значить, тебе поставили тут, підняли якісь забрала-перегородки, бар'єри і ти тут? – Питаю.
- Ну, якби так.