Истории Блонди, ets

[Три части Одной публикацией. Будущее сего переиздания неведомо.]

1. Начала

Ім’я їй дамо Блонді. Це і прикмета і називне ім’я заодно.
Її я знав погано, не досконало, але більше як одну із студенток, сусідку по гуртожитку, і доволі своєрідну дівчину, трохи бідова (в усіх сенсах), але в цьому і шик.
Ми часто бачилися. Наше знайомство було стихійне, не вимушене і лагідне, без казусів і непорозумінь.

Березень 2011-го. День був приємним, ясним. Наближався вечір
Ми з Б. гуляли по місцевому мкр-ні.
Вона мене давно цікавила як пара, як дівчина. Я все хотів знайти привід для тісного побачення тет-а-тет. І він знайшовся, випадково.

Все було просто наскільки – як пройтися по вулиці.
Ми гуляли по вулиці, не спішучи. По дорозі з магазину, додомки, щось говорили про своє.

Серед розмови я прийняв для себе рішення: хочу заполучити її, хочу її. Відразу запропонував подрузі умови раптового плану, з ціллю прихованою, але на видноті

– В мене є план, як провести добре вечір
– Який?
– Давай знімемо квартиру і там проведемо ніч разом?
– Давай!
    Простота погодження вражає. З одного боку – моя ставка була на її меркантильність, вгадав, прокатило, але з іншої – ми не були знайомими аж знайомими і її легкість була сприяла на різні конфузні думки. Та було не до них – вечір березня був надто прекрасним.
– А в тебе є за що?
– Є.
– А шо ми будемо там робити? – Внутрішня розвідка дівчиноньки була на чеку, але і внутрішня халява – теж не дрімала
– Купимо пива чи вина, з наїдками – і до утра. Я понімаю, що всю ніч жерти пиво не будем, але по-ходу розберемося, гаразд?
– Гаразд! – сказала Б. Помітно повеселівши, все-таки її внутрішня халява була за мене
– Тоді я зараз подзвоню, запитаю чи вільна квартира.

Зачин міні-драми.
Внутрішньо, Я не хотів такого швидкого розвитку подій – бо знав, що Блонді, скорше всього, мені не дасть і тому сподівався, що квартира буде зайнята. Але фіга.
Хазяйка по-імені Наташа сказала, що все свободно, вона буде рада здати нам хату.
Детальніше вона розкаже що і як коли ми прийдемо на адресу.

Гарна хата, хоч і холодна. Це була пам'ять про Сумчанку ММ.

«От блін!» – подумалося, але ж треба було йти вперед: творити основи цієї розповіді, нашого знайомства-аж-знайомства, та спочатку довести Блонді до переможного ахання.
Ось і настав вечір: пиво, кока-кола, вільна квартира і закуски. Взяв якісь солодощі і грам 200 цукерок «ромашка», які сам терпіти не міг – а вона любила, для неї.
За любов!.. За всьо!.. За то, за сьо!..

Вечір був прохолодний. Фіранка привідчинена на всю палали газові комфорки – отоплюючи маленьку кухню і не тільки.

Я почав наближати втілення своїх намірів: беру і знімаю з себе футболку, в кухні, де ми випивали, перед нею
– Що ти робиш? – запитала подруга, гостро дивлячися на злітаючу з мене футболку.
– Скинув, жарко стало. – Блонді. не спускала з мого тіла погляд, щось обдумуючи
– Ааа! Буває, – відповіла.
– А ти не не хочеш?
– Мені й так добре.
– Ну дивись…

Пивно-закусочні продукти закінчилися. Я вирішив продовжити і перезатаритися.
Вона погодилася. Сходили в магазин і взяли іще того, сього.
Легковірно я залишив більшість речей в квартирі, окрім гаманця і ключів з електронним замком до дверей під’їзду.
І він заклинив! Прийшлося палкою стукати по сусідньому вікну, щоби хтось відчинив.

Через 10-15 хв. ми таки-зайшли, я зарядився адреналіном, вона кумедним настроєм, бо була умніша – і думала злиняти відразу після другої закупки, але Я вламав її залишитися.
Напевно вона вже здогадувалася про мої плани на неї.

Впевнений, що вона хотіла, але не було тої іскри, яку вона чекала, не було особливого випадку, який зводить людей до обіймів, а тіла в секс.

Ось і допита остання пляшка «бульдога» (кока-кола з вином чи пивом, не пам’ятаю, не знаю). Пізно. Час ночі. Ми, втомлені, разом заходимо в спальну кімнату.
– Ну, що – треба відпочивати вже! – Стверджуючи константую я
– Ага, согласна.
Заходимо, вмикаю світло, поправляю ліжко чи застилаю його постільним.
Вона стоїть поруч, у блузі, в джинсах, ніяково і втомлено, зажурено.
Я і досі без футболки. Раптово роблю навмисний поворот в її сторону, охоплюю її в обійми, Блонді – починає пручатися
– Неее... -треба, Шеврон!
– Але чому, мила?! – майже розчулено,- подавлено питаю її, притискаючи її до себе, до поцілунку…
– Це все не так як ти думаєш, я не бачу тебе своїм хлопцем.
– …???

Шеврон відпустив Бл, занімів. Сів на окрайці ліжка. «Знав – і все одно офігєл». Печаль.
Ти щось іще говорила, а я був розчарований. Палкість моя не зникла, моє бажання не було взаємним, ні по згоді, ні по-умовчанню, ні по мовчазній безвідмовності.
Алкоголь не допоміг. На той час Бл. бухала не хіло. Півторашка пива – до цих пір, для неї та сама міра, подразниться – і не більше


Сценарій кохання не задався. Єдине, що вона дала із себе зняти – це шкарпетки. Я то був після ванний весь: гарячий, в спідньому і своїми красотами вирішив не вражати її –  отак і зразу, без підготовки і взаємного досвіду. Хоча вона і залишилася зі мною в ту ніч, напевно знаючи що і до чого ведуться всі ці квартирні теми і буханка – але завадила собі і мені зайнятися коханням.

Ось ти прилягла, гордо ввіткнувшись подушкою в лице – а-ля Васіліса Єгоровна із п’єси Подерев’янського, аби забутися, відсторонитися від всього, щойно пережитого тобою конфузу, заховатися від мене.
Вдала, що заснула, принаймні намагалася заснути під звуки моїх шарудінь, поскрипування ліжка і полиць підлоги. Жива еротична напруга нікуди не ділася

До неї і над нею: босими ступнями, вимазаних об пил на брудному килимі та ледь митому двп, ставав на ліжко, весь оголений, весь в тремтінні, в еротичній злісті; мастурбація – як помста, як вилитий на підлогу нез’їдений сальний борщ;
ерогенно, пафосно, вигинаючися і сіпаючися: вкладав в кожен рух «взад-вперед», «вверх-вниз» все своє розчарування і невдоволеність, вкладав свою природню палкість, людське і просте чоловіче прагнення – бажати тебе, заполучити тебе.
Вона не бачила, Вона лише чула скрипи, рухи, вібрації і гру тіней.

І от, дозрів момент, Постріл. Я вивільнився, стрельнувши їй в голову, густина мого бажання полетіла в неї, приземлившись прямісінько на її зашийок. А вона все продовжує лежати лицем в подушку, ледь прикрита одіялом, одягнена і боса

Хоча це мало помогло: ерекція стихла, так, проте внутрішні рідини гуділи, мучили «до немогу» канали мого паху.

І ще близько години намагався розпалити її, пестячи, та вона відкинула всі мої спроби, промимривши заспокоїтися.
«Ну й нехай! – З відчуттям фіаско, обіженості та зрадливості гуділо, боліло в думках. – Все одно я за получу тебе всю, рано чи пізно!».

Встали ми рано. Гроші хазяйці я вирішив не віддавати. Не зажав. В мене сталася невдача. І винна була вона, Наталія. Якби господарка відмовила в квартирі на ніч гледячи: Я, Блонді, Наталія – не знали би того дискомфорту і психічного безпорядку з цією ситацією. Ці події би сталися іншим разом, не так нагло, не так суворо. Що ж. Не буду обтирати те, що загуло. Йдемо далі.

Ранок. Ми з Блонді повертаємося разом на свої постійні житла, в гуртожиток. Їхали в тролейбусі. Всю дорогу подруга хитро дивилася на мене і щось прожовувала в своїх думках, архівувала враження і якось світилася, для себе.
Розходчись, Я віддав їй добру жменю Ромашки, в її маленькі білі руки, які ледь вмістили все, дещо навіть попадало, і попрощався.

2016-07-20

Постфактум:

Зовсім не картаюся за неуспіх того Першого побачення. Ще до зйому хати, знав – що так може бути з нею, так і було.
Після того випадку з недо-удовлєтворєнієм, Блонді перестала шукать встрєч зі мною, всяческі морозилася і тікала при зустрічі «по справам» (ага, аякже, корчив я ухмілки всякий раз. Ну та ладно, то природньо.
Спустя пару місяців, вже після канікул, наше общеніє вернулося в попередню колію. Напевно, вона перша оговталася від переляку, проковтнула свою неприязнь і стала сама шукати приводу бути зі мною.


2. Травнева посівна

Вона не хотіла. Але їй треба було розібрати купу бумаг і щось навіть зробити там.
По-суті я все прошарив. Якби Бл. дико хотіла бути зі мною бути, навіть бажати – вона навіть бумаг би не взяла і візразу прилипла до мене. Але бумаги взяла. Ноут також. Пішла зі мною і поки я готував не хитру вечерю, писала і розгрібала свої кіпи.

Якщо ввійти в її дівочу душевну організацію, її можна зрозуміти, в принципі – але в нас не заняття по предмету.
Але для Вас, читачі відкрию завісу своєї логіки.

Коли всіма бажана форменна дівчина знаходить свого хлопця, вона продовжує нервувати і копирсатися в своїх сумнівах «нада»-«не нада», «хочу» «Дуже хочу», «імєнно його», «щас придумаю як», «бля, стидно», «розпалю його і забіжу»… «але ж хочеться»… «лан, побачим. Главне щоби він акуратно себе вів».
Я не буду наводити зворотні юнацькі чоловічі думки, але вони – не такі. Грубі, чуть перелякані – но всі наглі.

Аде Блонді пошастило, їй попався в міру акуратний.
Я впевнений, що вона щохвилини виглядувала мене і чекала голих сюрпризів.
Та походу їй це набридло. Бо їх не було. Поки. Час від часу вона зиркала на мене: Чому я не скидаю футболку, не лізу до неї, не сиплю вульгарностями – це ж я!

В квартирі було душно, дуже багато сухого повітря, яке вводить мене в певний ендорфінний настрій, і навіть тепло, комфортно, хоча роздягатися ще рано було.
Я ж акуратно себе веду!

Час близився до пізна. Зима. Ми в квартирі. Натопили. Як всі істінні квартиранти в холодних квартирах – включеними всіма комфорками; ванна вже набиралася.

Як я не люблю музичні тв.-канали. Якби ви знали, як я не люблю музичні тв.-канали! Вони такі попсові, що аж трясуть мої ніжні струни мЯталіста. Єдине спасіння від них – чимось займатися. Якщо ти в романтичній обстановці, яку сам і створив, біля тебе твоя кохана напевно незаймана дівчина і ви при взаємній згоді усамітнилися в зйомному помешкані – то тут, можна би спробувати зайнятися Величним Коханням і ніякий шлак тв.-каналів тобі не зашкодить. Але…

- Кохана моя, - вийшов я з усмішкою з ванни, - ванна готова! Хто перший?
- О, чудово. Але давай, напевно спочатку ти прийми її, а поки я тут іще пороблю і ти приберешся – потом і я.
- Гаразд. Логічно.
«Дуже логічно, мила, - подумав я окремо. – Бо тоді – нам буде вже не до бумажок. Я вже постараюся. Та й ти нічого, терпиш.»

Я закінчив з ванною, розігрівся, розпарився, вичистився, помився. Мої пахові соки ще терпляче сиділи в запасниках.
Після ванни я вийшов лише в спідньому. Бл. була не в настрої. Не довго церемонячись зі мною – вона змінила мене.
Ось прийшов її час прийняти ванну. Блонді пішла в ванну з вигуком «без стуку не заходити». Отакої!
Я то думав, щас і в ванній разом посидимо…

Поки вона сиділа в ванні насолоджуючи її теплом і глибиною, мене вже починало теліпати, почав нервувати. Минуло близько 10 хв. Небагато зовсім.
Чоловічі Соки почали бити в голову. Ні, так не піде. Так не можна зі мною чинити. Треба перебирати ініціативу.
- я заходжу, - сказав я попередивши.
Зайшов.

Тут я почну не описувати історію, а переказувати. Бо для умного сочінєнія нада роки і тонни пісульок іспісать. А я – недавно почав. Тому переказ – буде лучним варіантом.

Коли я зайшов, Блонді іще купалась, прикривши рукою свої грудні від мене.
Ну це ладно. Я почав її переконувати зайнятися сексом, говорити що хочу її і своєю холодністю – вона стібається з мене по-злому.
Бл. відповіла, що вона мене попереджала іще до того як ми прийшли в квартиру – що вона не хоче. А якщо я думав інакше – то моїм планам не суджено збутися.

Весь цей час я був трусах. Збуджений.
Ванна з теплою водою, Блонді в ній, оголена, але прикрита: водою і рукою.
В ванній кімнаті парко від гарячої води і конденсованого пару.
Впевнений в тому, навіть якщо моя люба не хотіла сексу – але все одно, вона хотіла мене. Впевнений і в тому, що вона попри те, що прикривала себе від мене, але впринципі – була рада бачити мій голий торс, не прикритий таз тіла, з сідницями і чоловічими достоїнствами в повній силі.

Далі, скинув труси (які по суті – лише прикривали, втримувати ерекцію вони вже не могли і ледь не тріщали в зоні пахового карману) і в поршневих рУхах, стоячи над унітазом, відправив своє потомство в місця далекого зливу.
Звісно, все відбулося не за секунду. А смачно розтягуючи, наскільки було можливо, акт мастурбації на очах Блонді.
Вона дивилася. До кінця. І очі її були великі, погляд уважний.
-  Так он кудик ви діваєте все своє. А я все думала, куди воно дівається?!..
- Від случая і місця залежить, а так – да, будь-куди.
А коли цінчив, іще здригуючись, бо перед нею це булла повна повноти насолоди та гостроти, потім подякувала на останок – за те, що дав їй побачить
От так, скажені відьми пізнаються в сексі. Главне – не що вони дають, а що – їм.

Але я з нею таки іще не поквитався, не заполучив її всю.

Кінчив, остиг. Наглядно вимивши ослаблений пеніс перед нею, пішов в ліжко, де долежував всю ніч, навіть не тронувши її, як і вона мене. Довго думав за своє. Переживав (теж за своє). Вона знала про всі мої проблеми, але відрадою навіть тут, в квартирі не стала. І це не про секс.

Вранці. Була любовна прелюдія. Але таки знову – Я їй давав, а не вона – мені. Дивна ця фрігідність. Так можна і заразитися поганим прикладом. Оральні ласки завершилися виверженням моїх секретів в простинку. Підчистили.
Потім пішли снідати, точніше кавувати. Ранкова розмова двох закоханих осіб. Обмінялися враженнями. ЇЙ ВСЕ сподобалося. Тільки сексу вона не хотіла.

Був би тут мужлан чи «тракторист», водій з засаленими руками і волохатий – їй би продиху не дали і на тому першому Побаченні і на цьому – і її би все удовлєтворило.
Які люди – такі і люди.

3. Трояндово-Ароматний дисонанс

Березень жарив. Вдень +25. Вночі прохоло-холодно. Я вже вступив в аванґард любителів погоди, настрій панував містично-озоновий, коли помічаєш надзвичайні повороти і при цьому дуже хочеш грози (спостерігати, бачити) – аж чуєш запах негоди.
В такому настрої і заново полюбивши гурт CREMATORY, я почав свою весну 2014-го. А Весна пропахла блондинкою, майже Моєю Блонді.

… Ніяких «алло», ніяких «привіт», ніяких доброзичливостей
Розмови ні про що, лише байдужість. Вона розповідає – я стримано вставляю сухі неживі слова.
Дурна. Я твої ножі в спину вже не прийму, я знаю їх сплав. Тепер це пластилін.
Липкий й бридкий, від спеки падає і в’яне.

…Плачевні результати наших побачень проявилися двояко. Один з них – це небажання мати з нею щось спільне, навіть розмову Навіть під час її рідких дзвінків.
Вона дзвонить. А я на кухні з мамою сиджу. Подивився на номер абонента, збив на режим «тиша», а по завершенні дзвінка – і взагалі на беззвучний режим перемкнув. І так – щоразу. Та все ж, в ініціативний дзвіночок зробила саме Вона.

… Моя кімната пахла трояндовим ароматизатором; її не голі, хоча й прохолодні стіни навіювали якусь незавершену справу, тривогу, занепокоєність. В кімнаті моєї квартири наче чогось не діставало.
Освітлення? Плакатів і малюнків? Цього було вдосталь, особливо плакатів і малюнків. Освітлення було якнайкращим, з тих міркувань, що створювалася атмосфера Домашнього прихистку, комфорту: гаряча розчинна кава, пряники (море великих і свіжих пряників) і відео-серіал стомчейзера з Тули «Охотники за грозами», або серіал «Рей Донован», мій найкрутіший та улюбленіший серіал, трясця!..

… З горішків текла ріка, ріка енергії; ось цівкою огинає всі Їх складки, злітає з епідерми мого паху – падаючи на її, вкрите ковдрою рідкого волосся, лоно.
- У мене з проміжжя вже все тече, ажххх… каплі падають...
- Я це відчшшчуваю!..

В цей день я виспався.
Він був ясним та обіцяв бути жарким. Березень. Ми зустрілися біля церкви.
Вона відразу обійняла мене міцно, уміючи. Про себе, я здивувався цьому. Але в неї було скільки вини – що всі рухи, мотиви і прагнення йшли на її спокутування.

Здається, Мала трохи прихворіла; багато находившись за день – я привів тебе в свою квартиру. Тут ти можеш відпочити. А далі якось почало темніти.

Твої дзвінки мамі, моя мовчазна присутність при розмові. Твоя широка вдоволена посмішка і втомлені очі. Час подивитися РАЗОМ фільм!
Недовго думаючи, я зайшов в меню свого любимого кіно-сайту. Вирішив показати фільм не так тобі, як собі (сам напевно би – й ніц глянув).

«Коко Шанель». Тривалість: 3 години. Блонді заснула на половині. Я додивився і годин до 10 сидів в інеті.
Спали ми порізну, на окремих ліжках…ну як спали.
Мені не давало спокою і відганяла сон моя внутрішня жага, тремтіння від усвідомлення, що моя кохана – Тут, поруч, її запах, її присутність, я можу її бачити поруч…
Блонді встала випити води з пляшки.
- Сушить трохи? – промовив я пошепки.
- Ага. А ти не спиш?
- Ні.
Мовчанка. Я продовжив:
- Давай я до тебе переляжу?
- Давай

… Якогось дня лютого ти почала дзвонити. Наярювати. Сигналити. Якогось дня я вирішив взяти слухавку. Приймаю твій дзвінок з холодним:
- СЛУХАЮ. – Й мовчанка.

Ти багато плакалася, жалілася на свою недолю. І, навіть, відчувала вину – що кинула мене.

В ті 20-ті числа я гуляв по даху недобудови, ввечері, коли сонце вже сідало.
Ми зідзвонилися.
…- будеш в Сумах – дзвони. – Я поклав слухавку.

Раптом, мою свідомість, моє тіло наповнило якимось дивним током, дивним струмом, по імені – мандраж. Дивним тому – що я ніколи не відчував сексуального манда-жу…мандражу до Блонді, жагу, бажання, сексуальний максималізм, пориви – так, але не мандражу по манді…

… Далі було тепло. Далі було не до сну. Я хотів її пестити, відчувати пальцями гладеньку і шовкову шкіру її живота; обійняти ногою її таз і міцно-намертво притиснутися один до одного.
Бл. ж не хотіла – вона обійняла ногою мій таз, міцно-намертво притиснулася до мене, і ми чули близькі подихи один одного як ніколи, тоді.

Я люблю одяг, але коли його мінімум. Блонді залишилася в футболці.
«Ти знову ховаєш свої груди!» - спостеріг я в черговий раз.
Нас вкривала тепла ковдра, а я вкривав собою Блонді, оберігаючи низ її живота від холоду, а вона – мій.

Їй було не до сну до самого ранку. Все-таки уроки фільму «Не смотри» - пішли на користь. Вона була задоволена мною. В свою чергу – Блонді таки СТАЛА МОЄЮ. Таки моя ціль, яку я задумав ще 2011-го – заволодіти Блонді – втілилася.