Облик Твой сквозь ГОДы свЕтит и ЛунА ТебЯ заМЕТит
Облик Твой сквозь ГОДы свЕтит -
мне ОН вИден - в ВЕЧной ТЬМЕ;
Даж глупЕц ТебЯ заМЕТит -
Если ОН - в своЁм уМЕ.
Через ДАЛи, расстоЯнья -
пусть несЁт ЕГО СудьбА -
БЕЗ печАли расставАнья -
где вездЕ гремИт борьБА.
я ж давно Тебя НЕ вИдел -
мне НЕ МАЛо - ДВАДцать ЛЛЛЕТ!
ЧЕМ ТебЯ я ТАК оБИДел -
ведь с ТЕХ ПОР - И НЫНе = СЛЕП.
И тогда я вИдел плОхо - (июль 2003)
на чудЕсной рЕчке ЛУХ%
я с ТобОй ТАМ плАвал МНОГо -
НЕ спускАя с Тебя РУК,
НЕ спускАя Тебя С РУК.
С ТОЙ порЫ - Тебя - НЕ вИдел;
я ж НЕ НУЖен был Тебе...
Очень я - Теюя = оБИДел -
как ЗЛО-ДЕЙ - в Твоей ССССУдьБЕ...
Твоих БАБушку да ДЕДКу -
тож НЕ вИМдел, НЕ слыХАЛ:
чтобы ИХ - я - СЛОВно ДЕВВВКу -
НЕ з-наСИЛил, НЕ пропХАЛ -
СЛОВно МАЧо аль наХАЛ!?
Мой костЁр УЖ догоРАет,
Искры гАснут на-леТУ:
СМЕРТЬ НЕ в ШУТочки игРАет -
Чтоб столкнУть - ЗА ТУ черТУ.
Будь счастлИва - ДАШа мИла;
улыбАйся ТЫ - СудьбЕ =
Чтоб СудьбА - Тебя хранИла,
улыбАлася - ТеБЕ!
000
Я ж - прОшу пробАчення - за моЕ нэбАчення, )
та помылкЫ-ошИбки - малЭньки та шИбки!
Бо ж я не мОжу текст СВIЙ переВIРити -
наОщупь, навпомаыкЫ!
Та й неМА людНй - щоб менI допомогтИ!
22 лютого-февраля 2025-го -
для Удонии - ВСЕ ЩЕ бойовОго й больовОго...
ПозОр оккупАнтам, их командИрам, ПУШКам, ТАНКам!
Свидетельство о публикации №225022201608