Кузька, Рыжий и январьское, праздничное

Під старою засніженою ялиною...ви б бачили цю красу: казкова хатинка братів-місяців прикрашена різнокольоровими гірляндами, прозорі бурульки виблискують під яскравим зимовим сонечком, всі дерева навкруги дбайливо закутані в снігові шубки і шалі. Січень задоволено милувався цією красою і робив ранкову зарядку-Новий рік це, звичайно, добре, а й про свої звички забувати не треба.
Закінчивши останню вправу, наш Чарівник став на лижі і подався на лижню, яку йому залишив Грудень-швидкі лижі весело бігли по тихому ліскові.
А тим часом в будинку Рижого і Кузьки...ага, Кузька вже встав і тихенько сидів, чекаючи, коли ж, нарешті, прокинеться кіт. Йому дуже кортіло побігти до ялинки і роздивитися подарунки, але ж як це зробити без друга? Аж ось Рижий розплющив одне око і потягнувся, потім згадав про подарунки і миттю прокинувся:"Ну що, подивимось під ялинку?" І друзі з величезним задоволенням роздивлялись, що ж їм приніс Дід Мороз. Кузька вже приміряв шапочку і рукавички від бабусі, зазирав у нову різьблену скриньку, листав чарівну книжку з казками. Рижий радів новій іграшковій мишці, Кузька поміг приміряти нову шапочку від своєї бабусі, а нові мисочки для каші і якоїсь другої смакоти радували очі. "Ну а тепер-до Січня на сніданок",-весело проспівав Кузька і склав у свій рюкзачок цукерки, мандаринки   і подарунок для приятеля-вовняний шарф бірюзового кольору, який він сам вив'язав довгими вечорами.
Серед високих заметів чувся дзвінкий голосок Кузьки-він сидів на санчатах і співав веселу пісеньку. Сніжок порипував під полозками санчат, виблискуючи всіма своїми діамантовими відтінками і це додавало святкового настрою.
Приятеля друзі знайшли біля хатинки-він захоплено спостерігав за двома Сороками, які зараз не сварились і не пліткували, а елегантно і майстерно танцювали, перелітаючи з гілки на гілку. Січень Художник якраз закінчував малювати: висока береза і  на її гілці дві Сороки граційно підняли крила... Кузька закричав "Браво!" танцівницям і художнику, бо ж це ж таки браво.
Січень зібрав свої речі і, нарешті, обійняв друзів. "А тепер-за стіл, бо мама-Мишка і Мама-Білка вже зачекались",-запросив господар до хатинки.
А там...Ялинка миготить яскраво, від вогню в каміні тепло і затишно, на столі чого тільки немає: ковбаска, риба смажена, печена, гриби в сметані, пиріг з ягодами і ще багато всякої всячини смачненької. Малі Мишенята з Білченятами з нетерпінням чекали, коли ж можно буде сісти за стіл, а поки роздивлялися подарунки -цукерки, горіхи, книжечки і ляльки з ведмежатами. "Перед тим, як ми сядемо за стіл, давайте зробимо фото на згадку",-Кузька почаклував з фотоапаратом, розсадив усіх під ялинкою і сам швиденько вмостився біля тата-Мишки. Фотографії вийшли чудові-всі посміхаються, всі радісні і щасливі.
"А тепер-до столу!"-господар налив всім компот і привітав з Новим роком. За вікном гуляла Завірюха з Морозом, а наші друзі веселились, співали і пригощались смачними стравами.