Кузька, Рыжий и мартовское, снежное

Березень, приготувавши ароматне какао, чекав у гості приятелів. Настрій гарний, сонячний, какао гаряче і смачне, до нього-рум'яні пончики, які напекла мама-Мишка і, взагалі, все добре. А
Кузька з Рижим вже тут як тут-коли ж це кіт від смачних Мишкиних пончиків відмовиться? Ні, він зовсім не дурень поїсти смачненько!
За трапезою Березень, загадково посміхаючись, повідомив приятелям про сюрпризну поїздку." Куди? Так це ж сюрприз!"-прошепотів Чарівник і відкусив пончика.
Коли, нарешті, всі наїлися, Березень привів друзів на галявинку, де вже стояла прикрашена стрічками і ароматом весни карета. "Їдемо до лісу, подивимось, як він прокидається, провідаємо Заяче сімейство, Білок привітаємо, Кабанчика",-наш Маестро з легкістю стрибнув в карету і мандрівка почалася.
Ліс прокидався, потихеньку розплющуючі очі, розминаючи гілочки, ділився враженнями від зимового сну з Сороками, Сойками, жалівся Дятлам, де завелись жучки, які не дають життя.
Дятли слухали, записували в блокноти, летіли і дивились, вистукуючи і з розумінням проблеми хитали головами. Сороки наводили лад в своїх гніздах, викидаючи старе і сухе гілля, замінюючи його на свіженьке.
А ось і заячий хвіст майнув під зеленою ялиною-куцохвостий побіг по якихось своїх, заячих, справах.
Кузька з фотоапаратом-куди ж без нього?-все фотографував:"Аякже, це ж пам'ять!"
Аж раптом- Рижому навіть здалося, що небо впало на галявину...синє-синє плесо, скільки очі бачать-ніжні проліски, посміхаючись, вітають наших мандрівників. А наш Дизайнер, Чарівник і Фантазер тільки посміхається, мовляв, це ж тільки початок, моя майстерня ще тільки почала свою роботу і ще здивує всіх своїми вишуканими нарядами.
Березень змахнув паличкою і опустив карету на землю, щоб друзі змогли насолодитися ніжним дивом і весняним пролісковим ароматом. Кузька, звичайно, сфотографував і квіточки, і кота, і Березня, а також Бджілок, Зайців і Дятла з Сорокою.
Трохи заморились і вирішили пообідати. Чим? А хіба ж наш Кузька не домовичок? Хіба ж у нього немає з собою Чарівного кошика? Тут і вареники з картоплею, і млинці з сиром, і молочко. Ну і лісових жителів теж пригостили-і насіння для пташок, і морква з капустою для Зайця і Кабанчика з родиною. Всі залишились задоволені!
А коли вже Кузька з Рижим солодко спали в своїй лежаночці, Березень сидів на пухнастій сірій хмарині з чарівним млинком в руках-його він знайшов на дні своєї скриньки, це був подарунок зимових місяців, так, на всякий випадок, сказали вони. А коли настане той всякий випадок, не сказали. І ось наш юний Березень, знаходячись під чарами мандрівки до лісу, меланхолійно крутнув млинка і зачаровано завмер-на землю полетіли білі сніжинки. "Так ось для чого цей млинок!"-прошепотів наш Фантазер і наспівуючи веселу пісеньку, почав танцювати, викидуючи різні танцювальні колінця. До танцюриста приєдналась пані Завірюха і Морозець. Такій компанії Березень був не дуже радий, але ж сам винен-нащо було крутити той млинок.
Кузька і кіт спали в теплій хаті і їм снилася велика галявина пролісків і куцохвостий Заєць з солодкою морквиною в лапах, а заморений танцями Березень заховав млинок до скрині і відпочивав з чашкою гарячого шоколаду, обіцяючи бути теплим і лагідним.