Аутентичный взгляд

Александр Евдокимов


АУТЕНТИЧНЫЙ ВЗГЛЯД

__________________
наши мамы с нами…
__________________ 

В весну мою –
протаяло окно:
Мой взгляд!...
в огромный мир ворвался!...
Жизнь промелькнула,
как в кино
И!...
бережно, 
среди всего, 
Лик мамочки
в сознании…
остался
И!...
я-Я?!...
отчаялся:
Я к ней!...
не зная ни дорог,
ни ног?!...
Не чувствуя – 
ПОМЧАЛСЯ!...
Но!...
между:
мной-И-мамою –
СТЕКЛО…
И!...
Я-я…
немой, –
моей родной,
ЕДИНСТВЕННОЙ!...
стеклянно улыбался…


/МоСт/ –
Москва-Столица…
26 апреля 2025 год


Рецензии