Слегка унесло, минус1. Вона мене лайкнула

Вільна відповідь на розповідь Юлії Родіоновой, за 2025-04-29, текст не відомий
http://proza.ru/avtor/unona2

Буває й таке: як найде на нас - то не одіб’єшся!
і щодо "про своє":
- Якось мене лайкнула Даша Медова, у твіттері. …А через кілька місяців вона зникла.
Лише через декілька років опісля, я дізнався – що її вбили хворі люди з оточення.

Дуже приємно було того грудня, коли "вона мене лайкнула":
Черговий раз вернувся з творчого вечору – з Києва до Сум, сиджу в Антона і розповідаю йому всяке, і про неї, Д.Медову:  мовляв, багато з нею реклами в метро...
А він якось не так зрозумів-почув і сказав: що це моя подруга чергова...
В ті місяці Я тоді віддалився від Кореша: багато, дуже багато до Києва їздив, бував-вникав в усе – на своє щастя, а як на нього - мої від'їзди його дуже дражнили. Володимир відкрив світ – і Антон переживав, щоби його не спортили там…Ханжожери.
Ні, Антона-ма, не подруга…на жаль.

І от, в грудні, може, 14-го – вона лайкнула мій добрий короткий коментар до її посту..
Відчув якийсь зв'язок невидимий з Дашею. Аж в душі потепліло.
Дуже боляче і сумно було дізнатися, що вона зникла ... що її більше немає. Скріншот лайку не зберігся…Бережу одне з останніх відео з нею – в арткафе Циферблат, де відбувся її «домашній» концерт.