Кузька, Рыжий и майское варенье из одуванчиков

Яскравий сонячний ранок сміявся радісно і весело, розсипаючи блискітки і сонячних зайчиків. Звичайно, можно було б ще і подрімати, бо ж раненько дуже, але як можно спати, коли так гарно на вулиці? Кузька, наспівуючи веселеньку мелодійку, умився,  причесався, надягнув рожевеньку -ну і що, що дівчачого кольору?-сорочечку і розбудив кота. У Рижого ранкові процедури швидкі-потягнувся, позіхнув, лапкою причесався і всьо, готовий до пригод.
Травня друзі знайшли на луках-в вінку з барвінка, з гарненьким плетеним кошиком-він збирав жовтенькі квіточки кульбабки. "Навіщо?",-дивуючись, запитав кіт. І Кузька, завжди обізнаний про все на світі, пояснив, що вони сьогодні будуть варити варення з кульбабки, воно дуже смачне, красиве неначе янтар і, Кузька махнув рукою, мовляв, сам побачиш і побіг помагати Травню. Збирати треба було обережно, бо бджоли думали, що приятелі хочуть забрати всі їхні квітки і тому літали кругом і незадоволено бриніли, але Кузька, бо ж він знає і бджолину мову, заспокоїв малих трудівниць:"Ось ще трохи і все, вам залишиться ще багато кульбабки".
Нарешті кошик був повний і друзі поспішили в хатинку- творити янтарне диво. Але спочатку, звичайно, сніданок. Яка ж робота без чашки ароматного чаю з липового цвіту і ягід шипшини? Кіт пив молочко, а Кузька з Травнем і Мишкою насолоджувались липовим чаєм. Липу, до речі, Кузька з Мишенятами і малими Білками самі збирали влітку. Пили, звичайно, не сам чай, а з млинцями і бутербродами з сиром, смачними сирниками з варенням із лісової полуниці.
А потім почалася магія...Квітки помили,  слідкуючи, щоб не залишилось зелених листочків і залили водою. "Щоб гіркота вийшла",-пояснив Кузька коту. Потім воду зливали, знову заливали,  засипали цукром, ставили на повільний вогонь, обережно мішали, щоб не пригоріло. Травень мішав великою дерев'яною ложкою і друзі спостерігали, як варення красивим прозорим струменем.
Нарешті янтарно-жовте, густе і смачне варення готове, розлите в гарненькі баночки з яскравими кришками. На кожну баночку Кузька почепив красиву етикетку з назвою і намальованою кульбабкою.
"Ну а зараз з'їмо пиріг, який приготувала наша хазяєчка і підемо гуляти",-задоволено промовив Травень і друзі з готовністю сіли до столу.
А на вулиці ж така краса, таке безмежне щастя! Настрій у Травня гарний, співочий, романтичний. Робота в його майстерні не припиняється ні на мить,  бо ж треба все встигнути, все зробити і всіх прикрасити. Голубенькі незабудки, жовті купальниці, кульбабки, перші іриси...їм всім треба подарувати і наряд,  і аромат. А бузок! Скільки ж іще кущів треба одягти! Атлас, шовк, ситець, мереживо-Травень таки знаний дизайнер і маестро!
Кузька не розлучається з фотоапаратом, його Фантазію не треба кликати, вона завжди поруч і готова завжди підказати і прийти на поміч.
На невеличкому озерці змагання з плавання серед Качок і Жабенят. Друзі аж вуха закрили, бо стояв такий лемент: сварилися дві Качки через те, що не могли домовитись, хто з них повинен зараз пливти. Сорока-коментатор потирала крила, бо ж у неї на очах народжувалась свіжа плітка, яку вона з задоволенням розкаже своїм подругам і всім-всім.
На річці розпочиналась репетиція хору Жабинського,  тут все було культурно, бо ж хоч артисти і нервові натури, але настрій у всіх був гарний.
Трохи репетиції заважали своїм криком Фазани, але що ж поробиш, голос у них такий.
Друзі вирішили трохи відпочити. Вони сиділи на своєму улюбленому камені на березі, слухали річку, прислухалися до репетиції, насолоджуючись теплим днем.
Кузька роздивлявся, що  б ще сфотографувати, коли побачив Рижого, який уважно когось слухає неподалік. Фотограф підійшов ближче-кіт теревенив з маленьким Сонечком в червоненькому камзолі з чорними цяточками. Вони так захопилися бесідою, що навіть не помітили, як Кузька їх сфотографував, а потім дивувалися, бо ж таки гарні фото вийшли.
Ще трохи прохолодний травневий Вечір не забарився і вже легкий невагомий шлейф з ароматів і романтичного настрою обіймав за плечі, обіцяючи приємні пригоди.
Друзі зголодніли, бо ж таки апетит нагуляли і швиденько побігли до старої ялини, вечеряти і теревенити про все на світі.