Обично 31го травня

Обично, в цей день 31 травня, не кажного літа, Я беру свій похідний спальник, який, як каже Антон: більше підходить для партизан-автоматчиків, беру своє любиме вино «Чорний Лебідь», пару простих бутербродів і саме важливе – підготований список блек, дез музики в честь цієї неВальпургієвої ночі, яка даже не Красну горку відбувається, і йду зустрічати літо.
Це моє придумане свято, взяте з календаря.

Як можуть припустити мої читачі, виходячи з першого абзацу:
Володимир все збирався урочисто таємно святкувати всякі обичні старовірні та неофіційні магічні свята, але кожного разу йому було щось та не так.
Так і є, так і було. Тільки я придумаю, підберу дату для своїх вульгарних вальпургій в Красну горку – як вони або вже минули, або поплутаюся з визначеннями їх дат, які поруч з визначенням Паски ходять, ну-ну – так або дуже холодно, або або я пізно начав, або місце іще не придумав, не розвідав.

Ну от, я придумав місце, розвідав його, вибрав нужні горбочки та ямки. От я збираю свої пару бутербродів, вино і підготував плейліст, навушники, спальник, зажигалку і сів в маршрутку…

Що ж такого сталося, утворилося, прояснилося, стерпілося – що я став цікавитися літом, його зустріччю і насолоджуватися єством себе в ночі і ніччю в собі?
А тільки недавно, в березні 2016 р. Я зустрів і подивився концепт одного аніме-хентаю в 6-ьох серіях і ні разу не злився. Що приємно здивувало навіть юнацького мене.
Та й Степан допоміг проявити свої глибокі задуми та створити нову традицію: всім відому і бувалу, огороджену від банальності людішек, спрощену та піддатливу до того – що мені саме легше, чого так прагнеться, як мені зможеться.

*моя картина Пейнтом: "Зустріч Літа"